Усім, хто ще й досі сумнівається, що Катерину варто прибрати з центру #Одеса, варто приїхати сюди.
Недалеко від міста, по Хаджибейській дорозі в напрямку села Усатове, є найбільший зі збережених в Україні козацький цвинтар.
Це поховання козаків-нерубаїв Сотниківської Січі.
Чому нерубаїв?
У 1775 році, ліквідовуючи Запорізьку Січ, Катерина змусила козаків, що жили на схилах Шкодової гори, підписати документ, в якому вони обіцяли не брати до рук зброю, а імператриця пообіцяла залишити їх у спокої.
Склавши зброю, козаки взяли до рук кайла і зайнялися видобутком вапняка - єдиного будівничого матеріалу на цих землях. Так штольні в Нерубайському, відомі тепер як “Одесские катакомбы” - це їх рук робота.
До речі, вся #Одеса на той час була побудована з цього козацького вапняку.
Саме на цьому цвинтарі поховані власники найкрупніших штолень - козаки Шмигора та Гетьманенко.
Сам цвинтар невеликий, збереглося близько двохсот хрестів, частина з яких - мальтійські, частина - грецькі, заокруглені, з півмісяцем, чотириконечні, шестиконечні та восьмиконечні.
Фахівці стверджують, що тут є 32 види унікальних за формою надгробків.
Найстаріший хрест датується 1771 роком, і, згідно з написом, поховане під ним немовля. Багато могил з позначками 1822, 1855 року.
Усі написи зроблені здебільшого українською, з домішками старо-церковних слів.
До речі, подібне кладовище є недалеко звідси - на вершині Шкодової гори, але там збереглося щось близько п'ятдесяти могил. Проте саме місце визначне, вважається центром Усатівської культури. Розкопки показали тут поховання, датовані 2 тисячоліттям до нашої ери.
Share this Scrolly Tale with your friends.
A Scrolly Tale is a new way to read Twitter threads with a more visually immersive experience.
Discover more beautiful Scrolly Tales like this.