Thread by @ibuprofenix

#жовтосторія #укрфф
Тема: фестиваль

Фандом: Cyberpunk 2077
Пейрінг: Ві (Валері)/Джуді Альварес

Саммарі: AU, де основної сюжетної лінії не було, але Ві та Джуді зустрічаються після того, як їх познайомила Евелін Паркер.

Тема: фестиваль
Арт взятий з Cuberpunk Wiki

— Нагадай, чому я взагалі це роблю, — незадоволено бубніла собі під ніс Ві, марно намагаючись акуратно надягти на себе незрозумілий їй мотлох, — і що це за ганчірка така незручна?

— Дай-но я, — Джуді встала з дивану і підійшла ближче, перехоплюючи тканину, — це називається

кімоно, а ти ідеш зі мною на фестиваль, бо я дуже хочу з тобою на нього сходити. Я попросила, а ти погодилася. Все чесно.

Ві мовчки спостерігала за тим, як Джуді вміло надягала на неї кі-мо-но темно-синього кольору з білими квітками. На самій Джуді було таке ж саме, але

фіолетового кольору з жовтим візерунком.

— Тобі личить, — пошепки промовила Ві.

Джуді посміхнулася, закінчуючи зав'язувати обі позаду.
— Тобі також.

— Що за фестиваль взагалі?

— Фестиваль вогню Курама, точніше, закос під нього. Ще колись давно, коли більшість планети ще

була придатною до життя, у Японії в кінці жовтня проводили цей фестиваль. Тому японці, які зараз живуть тут, вирішили зробити щось схоже. Але у нас тут Найт-Сіті, тому тільки голограми, ніякого вогню. І, звісно ж, купа їжі. Сподіваюсь, що це буде їстівним.

Джуді прикусила губу.

— Здається, ти не зрозуміла, але це... ну, типу, я запросила тебе на побачення і ти погодилася.

Ві здивовано закліпала очима.

— А... ну я не проти, ми ж у стосунках. Пробач, я просто не вмію у романтику. Якщо хочеш на побачення, то просто кажи.

Джуді пирхнула.

— Пішли, моя не-романтична дівчина.

У Джапан-тауні було дуже людно. Люди ходили і сміялися, парочки пригощали один одного їжею, де-інде бігали діти і гралися в якісь ігри, які взагалі не пасували Найт-Сіті, наче були з якогось іншого проміжку часу.

Ловля рибок (це ж рибки?), тир з призами, якісь дурнувати ігри з резинками і ще купа всього.

— Джуді, а це нормально, що ми одні тут так дивно вдягнені? Звідки у тебе взагалі ці шмотки?

— Раніше так одягалися на фестивалі. А це... Я колись давно випадково знайшла на якійсь

барахолці. Їх продавала якась бабуся, на вигляд дуже старенька. Вона ж мені і розказала, що це таке і показала, як надягати. Нічого особливого. Ходімо краще оце скуштуємо! — і потягла до найближчого прилавку, де на неоновій вивісці було написано «Справжні японські такоякі».

Ві підозріло подивилася на те, що мало би бути їжею.
— Як ми дізнаємося, що вони справжні? Ти колись їла таке?
— Звісно, що ні! — розсміялася Джуді і відкусила шматочок. Її обличчя миттю скривилося, але вона все ж проковтнула і потяглася за водою.
— Здається, вони не справжні.

— Кисле?
— Гірке. І там точно не восьминіг, а якесь фуфло.
— Гидота яка. Викинь краще, а то ще нудити буде. Візьмемо щось більш звичне? Локшину, наприклад?

Вони ще довго гуляли між лавками. Джуді ризикнула спробувати якийсь алкогольний напій, у якому був, схоже, тільки цукор.

Вони спробували половити рибку, але нічого не вийшло. Ві виграла у тирі якусь штуку, схожу на бота, але у вигляді якоїсь чудернацької тварюки. Джуді сказала, що це лисиця. Що це таке взагалі?

Вже ближче до опівночі оголосили салют. Ну як салют, голограма салюта зі звуком і все.

Вони трималися за руки і дивились на салют. Гарний, яскравий, несправжній.

— Знаєш, Ві... — видихнула Джуді. — Мені на днях наснилося, що коли ви крали той самий чіп, ви потрапили туди одночасно з Сабуро і що на вас повісили його вбивство. І що Джекі помер, а згодом і ти...

— Це всього лиш сон, Джуді. Сабуро помер на наступний день, а ми успішно виконали свою роботу. Усі живі.

Це всього лиш сон.

Ві поцілувала Джуді у скроню, промовчавши про те, що їй снився цей самий сон.

@threadreaderapp unroll