Я повернулася, я все наздожену
#жовтосторія #укрфф
День 19: хованки
Фандом: Гаррі Поттер
Пейрінг: Джіні/Луна
Саммарі: Коли Джіні попросила допомогти їй ловити снич, вона мала на увазі не зовсім це...
Вони сиділи на траві біля озера, коли раптом Джіні сказала:
— Слухай, а не хочеш пограти в квідич? Я хочу трошки розім'ятися і половити снича. Покидаєш мені горішки, а я буду ловити. Що скажеш?
Луна довго дивилася на озеро і нарешті відповіла.
— У мене є краща ідея. Пішли.
Луна вхопила Джіні за руку і потягнула в замок.
— Тобі ж не принципово, як тренуватися?
— Та ні... Що ти задумала?
Вона лише посміхнулася і завела їх в одну із пустих кімнат.
— Будемо грати в хованки, але не класичні. Ти зав'язуєш очі, а я ховаюся від тебе.
— А як я тебе знайду, якщо у мене зав'язані очі?
— Я буду змінювати місце... скажімо, раз в хвилину. Як тобі? Потренуєш слух і реакцію.
— Ну добре. А що буде, якщо я тебе спіймаю? — хитро посміхнулася Джіні.
— А що хочеш?
— Скажу, коли впіймаю.
Гра почалася. Спочатку Джіні не знала, куди йти, але згодом вона почала вловлювати тихі кроки Луни, коли вона змінювала місце хованки.
Перші кілька разів їй не вдавалося. У Луни була надзвичайно тиха хода, і вона ніби розчинялася в повітрі, вислизала з-під рук.
Але, здається, Луні теж набридло ховатися, тому десь на десятий раз Джіні її спіймала.
— Підеш зі мною на побачення? — спитала Джіні.
— Звісно.
@threadreaderapp unroll
Share this Scrolly Tale with your friends.
A Scrolly Tale is a new way to read Twitter threads with a more visually immersive experience.
Discover more beautiful Scrolly Tales like this.