#жовтосторія #укрфф
День 21: дзеркало
Фандом: Гаррі Поттер
Ремус випадково знайшов найгіршу річ в житті.
Ремус дуже довго не хотів повертатися у магічний світ. Усі 12 років він жив у маленькій хатинці в глибокому лісі, на яку колись випадково натрапив, шукаючи, де б перевтілитися.
Перебивався підробітками у маґлів, економив на всьому, на чому міг, і намагався не думати.
Але отримавши лист від Дамблдора в той день, коли Сіріус втік з Азкабану, він зрозумів, що тікати від себе більше не можна.
Йому потрібні були відповіді. І якщо Сіріус заявиться в Гоґвортс (а Сіріус стовідсотково заявиться в Гоґвортс), то Ремус спіймає його особисто.
Повертатися було тяжко. Те саме купе, але без тих самих людей; зелені очі Лілі; руде волосся Ґідеона та Фабіана; обличчя Джеймса і так далі, і так далі, і так далі...
Але все вже було не так.
Було озеро, але не було їх біля озера. Були кабінети, але не було друзів.
Були професори, які пережили війну, і не було професорів, які загинули.
Був Снейп, якого він по дурості Сіріуса міг вбити.
Ремус, коли не мав занять, вештався Гоґвортсом і згадував з теплом-болем їхні шкільні роки. І чекав, коли буде нагода дізнатися правду від Сіріуса.
Одного разу він зайшов у покинутий коридор. Вони колись на нього натрапляли, але там було пусто, величезний шар пилу і багато павутиння. Мародери просто нанесли коридор з кабінетами на карту і забули.
Але він вирішив пройтися там. Щось тягнуло Ремуса зайти в дальній кабінет.
Він махнув паличкою, відкриваючи двері і зазирнув в кімнату.
Вона була майже пустою, але всередині стояло велике дзеркало.
Він протер його і подивився туди, не знаючи, навіщо. Що він, себе не бачив? Старий, худий, в пошарпаному одязі.
У нього перехопило подих.
Там були вони. Молоді Джеймс та Лілі, Сіріус, Пітер і він. Там була Марліна, була Дорка, Ґідеон, Фабіан, Едґар, Аліса, Френк, Бенджі... Всі-всі, і навіть більше... Скраю було видно Реґулуса...
Ремус стояв перед дзеркалом, не помічаючи, що проходять хвилини, години.
Сльози стікали по його обличчю. Він дивився і не міг надивитися. Не міг відірватися. Вони всі там... Усі посміхалися, говорили щось до нього. Сіріус щасливо сміявся, відкидаючи назад голову. Джеймс обіймав Лілі. Вони махали йому руками.
Ремус розумів, що це за дзеркало.
Він прекрасно розумів, як воно працює і це все всього лиш ілюзія.
Але він не міг відійти.
@threadreaderapp unroll
Share this Scrolly Tale with your friends.
A Scrolly Tale is a new way to read Twitter threads with a more visually immersive experience.
Discover more beautiful Scrolly Tales like this.