Thread by @Guppy_Galaxy

#BlackHoleWeek
1. В середині ЧД існує #сингулярність (СНР), в якій міститься маса самої ЧД. Екстраполяція рівнянь Ейнштейна показує СНР як об'єкт певної маси нескінченно малого розміру та густини. Для Шварцшильдівський ЧД (на відео a=0) СНР є точкою. Для ЧД Керра - СНР є кільцем

В реальності СНР, мабуть, має планківську густину (~10^94 г/см^3) та розмір (загальноприйнятої квантової теорії #гравітації не існує)
2. При перетинанні горизонту подій часоподібний шлях (обов'язковий "рух в часі") змінюється на просторовоподібний (обов'язковий "рух в просторі").

Для #ЧД #Шварцшильда така зміна лише одна, що означає неминуче падіння на #сингулярність того, що перетнуло горизонт подій. Для ЧД #Керра та Райснера-Нордстрома горизонтів як мінімум два. Їхні відносні розміри залежать або від спіну для першої або від величини заряду для другої.

3. Кільцева СНР для ЧД Керра орієнтована в площині екватора і її розмір залежить від величини спіну ЧД - чим більший спін, тим ширше кільце. Саме кільце товщини не має і може бути не неперервним. Тіло може потрапити в таку СНР рухаючись лише в екваторіальній площині.

Тіло може пройти крізь кільце такої СНР і потрапити в гіпотетичний нескінченний "негативний #простір".
4. ЧД #Керра мають цікавий зовнішній регіон - ергосферу, зовнішня межа якого називається статичним лімітом, внутрішня межа є горизонтом подій.

Всередині ергосфери внаслідок т.зв. ефекту Лензе-Тірінга жоден об'єкт не може перебувати в нерухомому стані і буде рухатись в напрямку обертання ЧД.
Теорія надр ЧД Керра, насправді є математичною ідеалізацією, оскільки сама теорія таких ЧД постулює їхнє вічне існування.

Теорія також допускає настільки велике значення спіну, що горизонт подій зникає, але це, найімовірніше, неможливо (теорема про те, що "ЧД не має волосся"). До того ж кільцева СНР є нестабільною і може проявляти ознаки відштовхування
На відео - вірт. політ до реалістичної ЧД Керра

@threadreaderapp unroll, please)