Все по разному относятся к Игорь Ивановичу, по разному оценивают его деятельность. Но никто наверно не будет спорить, что свой след в истории он точно оставил.
Пытался сделать фигурку по конкретным фотографиям, но естественно точной копии не получилось.
Несколько фото из реконструкторского прошлого Игоря Ивановича :
Реакция Игоря Ивановича на фото ( на всякий случай спросил его разрешения на публикацию ) :
Мне кажется, я тут "слишком брутальный"...
И бронежилет я ни разу не одевал... еще с Чечни (после того ,как в 2001 спину при высадке с вертолета повредил)..
И живот мой Вы мягко "спрятали"
В статье про фигурку Стрелкова в 1/6 масштабе я обещал выложить больше фотографий с ней. Вот выкладываю. Диорама на тему обороны Славянска в 2014 году.
сука ж ти блять
Первый номер расчета, стрелок-гранатометчик. Костюм "горка", жилет "тарзан". Кубанки сшили в студии "Шестой масштаб" .
Через пару недель, 19 июля, у Михаила Толстых был бы День рождения. Ему бы исполнилось 39 лет. Можно по разному относиться к нему и к его делам, но свой яркий след в истории он оставил.
>коричневий слід
В полковничьей папахе. Кобура на левом бедре это не ошибка, он действительно так носил.
Новый командир вместо Гиви - Егор Волчков с позывным «Сынок», который раньше был заместителем начальника штаба.
Лет пять назад, когда Моторолла еще был жив, решил я сделать его фигурку в 6-ом масштабе. Голову слепил мне бывший одноклассник, а на покраску я отправил ее в Siberian Custom Studio .
Все делал неторопясь. Сначала вставил заготовку фигурки в фотосессию фигурки Михаила Толстых ( Гиви ) .
Нашел еще его отдельную фотографию с той фотосесии
Тогда показалось, что получилось не очень похоже на Арсена Павлова, и я все сложил в коробку и решил сделать что-нибудь потом. В 2016 году Моторолу убили и все, связанное с этой фигуркой отложилось надолго.
все нахуй. я не знаю як Мічман це знайшов блять.
щє раз вибачте
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
Сука. Я згадав кулсторі. Пробачте. Знаю шо заєбав. Писав про неї на старому акаунті здається. Олди сорян ще раз. Короче.
Є у мене кєнт Кірюша. Кірюша расовий арієць.
І до якогось віку йому передавали приколи з Німеччини. Чи ти за якоюсь програмою, чи від родичів, хуй зна. Одного разу передали велосипед. Дорослий триколесний велосипед сука. Чисто дитячий гномік тіки масштабований для дорослих довбойобів.
Якось я поїхав бухають в Авдіївку. Загалом ця подія по крону відбувалась, нічого особливого. Ніщо не віщувало біди, аж раптом Кірюша каже: друже алексіс полукс, ми ж з тобою не катались на вєліку.
Регулярна рубрика «деганський тред» але цього разу на релевантну тему.
Про кондиціонер
Жили ми колись на Позняках. В хаті був власне ВІН. Кондиціонер. Так саме час підʼєбати мене про мою нелюбов до цього дива техніки. Якось прийшло літо і ми вперше за сезон увімкнули цю єбалу.
Друже кондьор почав подавати у кімнату не тіки охолоджене повітря, а щей й ніхуйову таку струю води. Єбать. Вимкнули, прибрали воду. Шо робить? Я вчасно згадав шо я рукожоп, тому треба викликати чєловєчка. Погуглив сервіс, ціни не сподобались. Думаю полізу на олх.
Донецьк. 2012. Я працюю в компанії яка і рекламна агенція і айті шарага одночасно. Офіс - одна величезна прямокутна кімната, тобто усі бачать і чують усе. Сиджу на кухні і пʼю чайок. Бачу прийшли на зустріч два тіпа.
Один якось плюс мінус адекватний, а інший чисто додіч. Світер з воротом, поверх нього «присипаний пєрхотью піджак ветерана», в руках тримає зачуханий чумадан. Серйозність його намірів підкреслює легкий запах сечі. Їх зустріли наші дівчата, сіли вони пиздіти.
Через деякий час стає помітно що градус дискусії росте. Вонючій починає навалювати шось там про лікування рака, чуми, про те як побороти мутації геносімʼя космововків. Наші дівчата помітно нервують. Раптом вонючій голосно питає «а ви доречі в колготках?Споримо шо я їх не порву!»
Короче дивна історія. Віддаю вчора машину. Ключи, документи, оцей весь кіпіш. Один з пацанів підходе, сує мені жменю грошей і каже: це тобі від нас подяка за такий подгон.
Я охуєл, кажу: пацани ви чо? Я не візьму. Що це за прикол?
Він продовжує: бери. Як нє? Ну пива собі купи хоч, я не знаю. Я: нє, хлопці воно не так працює, пива потім разом десь бахнемо. Ви шо! Я морожусь і починаю розбирати коробку з медициною.
Поки в мене були заняті обидві руки цю жменю лаве мені встромили в карман. Я дивлюсь на них і розумію що якщо я почну пхати їм це лаве назад це бути максимально не зрозумілий і неприємний для них двіж.
Минулого літа взяли на проект одного румуна. Понтів було нємєряно, але якимось хуєм він втерся у довіру до старших. Спочатку пару місяців він веслував в звичайному режимі. Потім почав пробуватись днями на research бо легасі проєкт. Потім пішло цікавіше
Дали йому задачу докеризувати новий бек. Тіп проєбався на місяць буквально. Та я те розбирав, та я ото тестив. один хуй нічого не зробив.
Я: ????
Старші: А ОН ХОРОШ
Дали йому задачу покрутити апішкі деякі з нуля. Він сука місяць розгортав сімфоні. Сервіси сервісних сервісів. Додаткові рівні логіки. Ну тобто тупо ніхуя нема
Я: ???
Старші: БЛЯ А ОН ХОРОШ
Так шкода росіян які страждають від внутрішньої окупації. Друзі тримайтесь 🙌🏻
Не можу навіть уявити як проти війни тєхнік шо підвішує бк на бомбардувальники. Уявляю як він приїде додому з роботи і таємно буде лайкати Навального і плакати
Водій паливозаправника на аеродромі, він же поста людина. Хіба він впливає на шось? Він просто хоче прийти додому і дивитись Дождь.