мене відверто бісила/бісить риторика Зеленського зразка 2019-2022 рр. про те, що нам із росією потрібен мир і він готовий домовлятися.
так може говорити людина, яка не розуміє і фундаментальних речей і елементарно прораховуваних способів розвитку ситуації у якій ми знаходимося.
ситуація розпочалась із окупації Криму у 2014р. - вона змінила все.
тоді кцпстан проігнорував правила гри на планеті Земля, які більш-менш встановилися після Віденського конгресу 1815 р. (із подальшими незначними модернізаціями сформульованих там принципів).
#Україна не визнала окупації Криму.
світ не визнав окупації Криму.
росія ігнорує думку України і світу.
віра у бажання росії домовитись з історичної точки зору і з факту окупації Криму є наївною або свідомим шкідництвом проти України.
отже, ситуація може вирішитись лише у такий спосіб:
1. Україну буде знищено; 2. росію буде знищено/ позбавлено ядерної зброї;
інші варіанти лише проміжний етап до одного із двох названих.
тому єдиною конструктивною риторикою з 2019 р. могло бути: підсилення армії новітніми зразками озброєння за одночасного збереження санкційного тиску на росію, що утримало б її від масштабної військової агресії 24.02.22.
цю стратегію зрозумів і послідовно втілював десь з 2017р. П. #Порошенко.
через що я за нього і топлю.
з моєї точки зору прорахувати це було елементарно.
з огляду на те, що Україну підтримує Захід, а росія - це геополітичний шматок лайна, думаю, історично шансів у росії немає.
відповідно (якщо зараз Україна у дуже скрутному становищі), мову можна вести лише про перемир'я без здачі стратегічних позицій: курс на НАТО і відсутність будь-яких обмежень у зовнішньо-політичній суб'єктності.