1. Про пріоритети. Я по суті своїй дуже цинічний. І коли за щось берусь, то дуже ефективний. І от коли я за щось берусь, то я вимикаю емоції і відношусь до всього як калькулятор. Особливо на війні. site.ua/skitalec/pro-p…
2. Бо війна, окрім всього (а скоріш в першу чергу), це бісові цифри, алгоритми дій, та математика. І окрім людей, їх героїзму, витримки та самовіддачі, є все інше. Зброя, боєприпаси, провізія, транспорт, засоби розвідки та спостереження, амуніція і так до обіду перелік.
3. І от без всього іншого, ефективність людей знижується майже до нуля. Бо з голими руками проти танка, то в кіно. Або без снарядів. Або без розвідки з неба та коригування. Війна це люди, та складний ланцюг взаємодій ресурсів, їх кількості та людей.
4. Піхота без підтримка артилерії дуже вразлива. Артилерія без розвідки, дорозвідки та коригування не дуже ефективна. Артилерія без сучасного зв'язку, об'єктивного контроля та мобільності, то ефективність 2 світової.
5. В нас повномасштабна війна з повномасштабним вторгненням однієї з самих здорових за розмірами армій світу. У нас лінія фронту з інтенсивними боями на тисячі кілометрів. В нас кілька ділянок фронту, де дуже важко. Дуже. І вони всі взаємозв'язані.
6. Встоїмо і почнемо розвивати успіх на одному напрямку, на іншому ворог вимушений буде зменшити тиск. А там вже і про контрнаступ можна буде думати.
І тому, що в нас глобальна війна в масштабах України, ми не можемо малоефективно допомагати всім потроху і по суті нічим взагалі.
7. Бо то не вирішує проблеми. То крапельний полив який зараз в фазі інтенсивних боїв малоефективний. А нам, для того щоб перемогти, потрібно бути не просто ефективними, а мегаефективними. Бо нас закидують масою. Людською, залізяччям, та вибухових речовин.
8. Протиставити цьому ми можемо тільки ефективність.
І просто допомога партнерів не допоможе. Треба її навчитися ефективно використовувати. І ми вчимося. Нам прийшли чешські снаряди 152 мм, які називають "довгоносиками". Бо вони відрізняються за формою та вагою.
9. В мануалі, який нам дали, була або помилка при перекладі, або перекладала цивільна людина. І був лаг з формуванням зарядів. По простому - снаряд летить не так, як книжка пише. Інколи до сотень метрів. І коректура не можлива. А артилеристам 93 бригади так стріляти соромно.
10. Довго казати нема чого слухати. За два дні, знайшли через десяток чеських друзів (Магомед Ториев Pravda vítězí!), фахівців офіцерів, знайшли під Ізюмом в полях артилеристів, які володіють англійською та чеською мовою, влаштували розбір та спілкування, а через два дні
11. (з підтвердженими результатами) ми вже відправили методичку по формуванню зарядів на ці снаряди керівництву для розповсюдження та впровадження. На виході маємо сучасний та стабільний боєприпас в якого відхилення не більше 50, 60 м. Коректури 20, 30 метрів на дальності 16 км.
12. Вже й під Ізюмом нашинкувати встигли ворога. Це про ефективність. Без ефектної розвідки артилерія малоефективна. Без ефективної артилерії піхоті дуже і дуже важко. Кожен вдалий артилерійський удар, це робота волонтерських БПЛА, транспорту та часто засобів зв'язку.
13. А ще це втрати. Тих самих БПЛА, транспорту та засобів зв'язку. Хлопці лазять в сіру зону, забирають збиті коптери, ризикуючи життям не тому що безбашені відчайдухи. А для того, щоб відправити в ремонт. Бо кожен коптер в сучасній війні на вагу золота.
14. Бо кожний коптер, то врятовані житті наших хлопців, та ефективна робота артилерії. В нас зараз в пріоритеті артилерія та піхота. Ми не можем обійняти нескінченне. Ми можемо бути максимально ефективними там, де нас вистачає. Якщо почнемо "обо всьом і ніочом", то буде фігня.
15. В нас в пріоритеті 93 бригада (Ізюмський напрямок), арта старшого начальника ОУВ Слобода, організм Великокнязівської артбригади, та зараз на Слобожанщині дуже інтенсивні дії веде 127 бригада ТРО. Б’ється і під Ізюмом і під Харковом тисне ворога до кордону.
16. Здобудемо перевагу тут, стане легше на інших напрямках. Переключимося за військами і ми.
І в нас, на жаль ті ж самі потреби. Автомобілі 4х4 в доброму технічному стані, мікроавтобуси з високим кліренсом.
Коптери - найкраще - DJI Maviс3 (комбо або з додатковими батареями)
17. Коптери - найкраще - DJI Maviс3 (комбо або з додатковими батареями), Autel EVO II Pro V2 з додатковими батерями (Якщо є можливість вибору, то з тепловізором. Або тепловізійну голову окремо). Акумулятори на дрони Autel EVO II Pro V2 та DJI Mavic3.
18. Всі свіжі версії DJI та Autel підуть в роботу під різні задачі. Китай заборонив продаж Україні, але щедро постачає всім нашім сусідам. З активацією проблем не буде. З аероскопами теж, бо вже є розробка українських фахівців, яка робить мавіки невидимим для аероскопів.
19. Прилади спостереження: тепловізійні, нічного бачення.
Передали Холодноярцям під Ізюм 4 автівки. Користуючись нагодою, не морочили голову з заправками, а викликали людей з каністрами)). Переваги горизонтальних зв'язків.
20. На жаль за останні дні дві автівки, з раніше переданих, втратили під Ізюмом. Війна ресурсів.
Дякуємо всім хто допомагає. Дякуємо за розуміння.
PayPal donikroman@ukr.net
donikroman@ukr.net
5168 7451 1010 5332
4731 2196 1942 3175
Донік Р
21. Перекази на картки з інших банків можуть глючити. Тому-
Альтернативні реквізити для переказів в гривні по посиланню
1. З початку великої війни, я дуже обережно намагаюсь влазити в інформаційний простір з критикою військових керівників. Тільки там де я маю компенецію, там де інші через чинопочитання та кра'єризм мовчать. І тільки після того як вичерпані всі "дипоматичні" спроби.
2. Зараз на жаль саме така ситуація, через небажання однієї посадової особи чути будь кого, крім себе. А справа надважлива. Бо це стосується і змін до БЗВП5 (дуже сирої) і до змін в підготовці сержантів і інструкторів.
Наслідки чого ми будемо розуміти через певний час.
3. І вже буде міняти запізно. Бо ці наслідки будуть проявляти в втратах на полі бою.
Добре, давайте по порядку.
Два з половиною місяці назад, почався типу "новий" курс інструкторів базового рівня на базі 197НЦ підготовки сержантського складу в Десні.
1. Країна з ядерним арсеналом в топ 3 світу. Країна, армія якої вважалась до 22 року, другою армією світу.
Країна армія якої вдерлася в Україну (яка втричі менше) щоб за три дні зброєю, змінити державний устрій, посадити своїх маріонеток і провести чистки по заготованим спискам,
2. та геноцид в подальшому. Це не жарт.
В одній колоні яку ми розмотали на Харківщині, у росгвардії були українські карт-рідери для ID карток.
Зараз ця країна "святкує звільнення" маленького райцентру Суджи угрупованням з елітних частин, з яких половина стерта на третину.
3. Орієнтовно 50-60 тис проти 10 тис українських вояків. Ще вигадує відверту брехню про "тисячі в оточенні" задля надування "величі". Зараз ця країна верещить в істериці від прильотів дронів по столиці. Винос нафтопереробної галузі, вже мовчки "розслабилась і отримує задоволення"
1. Я зараз скажу що думаю, зафіксую теперішній стан речей і знову піду в поля. Де треба буде буду намагатися допомогти. Як то кажуть 100 днів не буду старатися не заважати. Якщо звісно, не буде спроб зіпсувати те, що почало працювати всупереч системі. Але на треба ілюзій.
2. Я трошки не розділяю ейфорію від заяв про майбутнє покращення підготовки. Я не знаю, чи є людина яка хоче щоб це відбулося, більше ніж я. Бо вибачте, мій ресурс не нескінченний. Я дуже цього хочу. І буду допомагати всюди де зможу. Але в роботі. В діях. Слова і лозунги заїбали.
3. В кожному (навіть в найгіршому) старому навчальному центрі, є невеликий процент мотивованих людей, які фахово роблять свою роботу. Які вчаться. Які хочуть вчитися і вчити якісно. Але їх до біса мало. І створюються умови коли їх просто з'їдає система або оточення.
1. У нас дуже погана та складна робота в емоційному та психологічному стані. Бо один з напрямків роботи центру - допідготовка людей які зайшли з окопів і які туди повертаються. Легко сказати з високої трибуни про те що "головна цінність, це життя солдата",
2. але дуже складно реалізувати в реальному житті. Бо це не тільки про стратегічні та оперативні рішенні на ЛБЗ. Це в першу чергу про підготовку та про відношення до солдата як до людини.
В 151НЦ, одна з самих високих швидкостей впровадження змін до навчального процесу.
3. Адаптація до вимог фронту. Тому що ми постійно в "темі". Частина людей на задачах. І постійний фідбек від тих хто в нас навчався. І оце дуже складно. Бо в нас особистий контакт і особисте залучення. Кожного бійця, ми взнаємо за час підготовки.
1. Вибачте, але мене вже ця відверта тупість, трохи вибішує. Особливо коли під час війни тупість, або недбалість чиновника обласного рівня, тягне за собою тяжкі наслідки для цивільного міста.
Знайомтесь. Голова обласної військової адміністрації Синегубов.
2. Десятки разів його просили, обережніше робити піар акції. Але йому начхати на місто. Як це працює? Територіальна громада купує для військових допомогу. Потім голова громади везе це в Харків, викликають військових і під камери Синєгубов передає допомогу до якої не має
3. відношення військовим. Фоточки в постах викладають в соцмережі. Бо медійна і піарна компонента дуже подобається ОП.
Фоточок багато. Вони всі, якимось дивом прив'язані до одного впізнаваного в місті місця. Постійно. Які висновки можна з цього зробити.
1. Я вже казав про це і досі впевнений в цьому. Якщо запровадити добровільний вишкіл в нормальному навчальному центрі (так, я про 151) для молоді 20-25, з повним зануренням (екіп, зброя, повноцінне навчання БЗВП, формування навчальних відділень та взводів), то як мінімум
2. чверть після місяця гарної підготовки і двіжу в здоровому колективі, захочуть підписати контракт. Я не шуткую. Я просто бачу, як змінюються люди, дорослі чоловіки, яки приїздять до 151НЦ розгубленими, наляканими та подумки "приреченими" і якими вони стають через
3. місяць навчання. Вони реально набувають впевненості. Навіть дядьки з купою хронічних хвороб та скриплячими суглобами. Вони після навчання ЗНАЮТЬ що вони виживуть, якщо будуть битися. Бо самий простий спосіб вижити під час бою - знищити ворога.