Thread by @ibuprofenix

#жовтосторія #укррайт
День 13: кладовище
Фандом: Гаррі Поттер

AU, де Дурслі нормальні

Гаррі виповнилося шість років, коли тітка йому розказала, що саме сталося з його батьками. До того він не дуже розумів, що таке смерть. Гаррі думав, що його батьки просто дуже-дуже далеко.

Був Геловін, коли тітка привела його в Ґодрикову долину. Він побачив і зруйнований пустий будинок, і могили батьків, і пам'ятник.
Він плакав.

— Гаррі? Петунія? Я не помиляюсь? — почув він збоку незнайомий чоловічий голос.

Тітка налякано підстрибнула, але отямилася і кивнула.

Чоловік виглядав дуже старим, засмученим і нещасним.
— Я... Мене звати Ремус Люпин. Я дружив з Джеймсом та Лілі в школі... Пробач, я не міг дізнатися, де ти живеш, сови не могли тебе знайти. Я думав... Думав, що ти теж загинув, бо Дамблдор не хотів розповідати нічого...

Він намагався непомітно витерти сльози, але було марно.
Гаррі ніяково перетопчував ногами і не знав, що сказати.
Петунія вирішила взяти все в свої руки.
— Містере Люпин, я вас пам'ятаю, — м'яко сказала вона. — Лілі розказувала про вас і показувала фотографії.

— Можливо, зайдете до нас на чашечку чаю? Мені здається, вам з Гаррі варто познайомитися і поспілкуватися. На жаль, я не так багато знаю про їх шкільне життя, але ви могли б розказати йому про те, якими були його батьки.

Ремус погодився. Нарешті він знайшов Гаррі.

@threadreaderapp unroll