КУЛІШ Пантелеймон Олександрович [псевд. — Петро Забоцень, Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин та ін.; крипт. — К., М., Н. М., Н. Н., П. А. К., П. К. тощо; 26.VII (7.VIII) 1819, містечко Вороніж Черніг. губ., тепер смт Шосткинського р-ну Сум. обл. — 2(14).II 1897, х. Мотронівка,
тепер у складі Борзнянського р-ну Черніг. обл.] — укр. письменник, публіцист, критик, етнограф, фольклорист, історик, перекладач, видавець і громад, діяч. Навч. 1839 — 40 у Київ. ун-ті. Вчителював у Луцьку, Києві, Рівному, Петербурзі.
За участь у Кирило-Мефодіївському братстві #пантелеймон_куліш засланий до Тули (1847 — 50); після заслання був на чиновн. службі в Петербурзі (1850 — 63), Варшаві (1864 — 67). Протягом 1868 — 71 жив в Італії та Австрії, у 1871 — 76 — знову на чиновн. службі в Петербурзі;
1881 — 82 жив у Львові, з 1882 — на х. Мотронівка. К. вважав, що укр. літ. мова повинна увібрати в себе й елементи старої мови, наполягав на думці, що навчання у школах має бути рідною мовою («Граматка», 1857). #історія_України #нація #лічність
У 1856 — 57 видав #Куліш_Пантелеймон двотомник «Записки о Южной Руси», де запровадив новий фонет. правопис (кулішівку), який набув значного поширення, а на західноукр. землях трансформований у желехівку. Цим правописом друкувалися укр. матеріали в журн. «Основа» (1861 — 62) 
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
