«Великоруское наречие руського языка» – именно под таким названием фигурировал "руський" язык в 1840 году, в названии словаря Даля: «Толковый словарь великорусскаго наречия руського языка». Руськім языком в нем понимался - украинский (русинский). #даль_владимир
В Москве смеялись над теми, кто использовал в своей речи чуждый «славянский язык»! Существовало московитское наречие разных проживающих финно-угорских племен #Залесья без своей абетки, не оформленный язык, а разно СУРЖИКИ, т.е. #московитский_диалект – #москвинський_мордвинский,
не какого руського и не славянского нет отсутствует мова есть наречие диалект. Своё забыли в стране моксель родное . москальский-мокшанский, суздальско-мерянский, рязанско-эрзянский, новгородско-чудский, в общем – залесское наречие неславянское.

В раша-Википедии написано: "В русском языке латинское слово «Московия» появилось с середины XVIII века." (ru.wikipedia.org/wiki/Московия)
скажу я вам – это правда! Слово "Московия" до середины 18 века не употреблялось в русском(российском) языке.. так как еще НЕ БЫЛО этого самого РУССКОГО ЯЗЫКА в то самой Московии аж до Воцарения #ПЕТРІ и переименования своего "царства" безимянного в новоиспеченную империю Россию
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
СМОЛЕНСКУМ, зазвичай СМОЛЕНСЬКО – місто у Литві на річці Борисфен (Дніпро), недалеко від кордонів Московії –дуже велике і укріплене, розміщене у високому місті; оточено стіною у шість ліктів шириною,
Смоленск має 52 міцні вежи, охопленої ще однією стіною, з діючою цитаделлю на пагорбі, посеред міста; містить 8000 будівель поряд з іншими, набагато більше, ніж ця.
Єпископом, відповідно канону церкви від папи римського та за піклуванням батька, Сигізмунда III (Ваза) – Великим князем Смоленську призначено короля #ВладіславаIV. #вкл
#Лукашенко_Александри вводит смертную казнь за измену родины государству .
Первого нужно казнить лукашенко Александр Григорьевич за это так как он уничтожил всё национальное и всё белорусское от мовы до её истории и культуры и символики гимн герб сцяг .
Борець с коррупции организовал её и возглавил главное не шушкевич главное только он верный и правильный возглавил он .
лукашенко не барыга какой то а самый честный просто все под ним под себя любимого сделал власть в Белорусь подчинить все под себя и для своей семьи и окрудени соответственно. Такая мафия такой лука фашизм в Белорусь сейчас. #история_Белорусь#мысли_вслух
сняла маску "оппозиционности" фашистскому режиму россии и гендиректор "Дождя" #Наталья_Синдеева. Она извинилась перед уволенным "за ошибку" пропагандистом войны Алексеем Коростелевым и попросила его вернуться.
Какие мы прекрасные какие мы хорошие. И главное все мы на задании под прикрытием и по легенде как #хороший_русский . Собираемся деньги на армию России и мы против путина но за армию России и её победы. "Дождь," заканчаетвается в Литве и на ступает ясное небо #четвертый_рейх
Правда, не известно куда. Этот латентный фашист не может выехать из Латвии из-за открытого на него уголовного дела за оправдание агрессивной войны. Да, и самому каналу пока не удалось договориться ни с одной страной ЕС об аккредитации на ее территории #дождь показал себя в красе
#Мала́_Ру́сь (грец. Μικρὰ Ῥωσσία— грецька церковно-адміністративна назва, що з'явилася на початку XIV століття для окреслення Руського королівства.
Стародавні греки мали звичай називати «Малою» країну, яка була колискою даного народу, а «Великою» — країну, пізніше ними колонізовану. Від греків ці поняття перейшли до Східної Європи. Мало Русь це є земля країна Русь але не земля московії -моксель страна . Різни вони
#Полéтика_Григóрій_Андрíйович, (* 1725, Ромни — † 27 листопада (9 грудня) 1784, Санкт-Петербург) — український громадський діяч патріотичного спрямування, перекладач-поліглот, лексикограф, історик, бібліофіл, вважається одним із гіпотетичних авторів «#Історії_Русів#історія
За сімейною легендою, правнук волинського православного шляхтича Івана Полетики, загиблого у битві під Хотином 1673 року.
Батько, Полетика Андрій Павлович — роменський війт, згодом на службі в Лубенському полку (значковий товариш, бунчуковий товариш).
Оле́на Іванівна Степа́нів (відома як #Олена_Степанівна) (7 грудня 1892, с. Вишнівчик, Перемишлянський повіт, нині Перемишлянський район, Львівська область — 11 липня 1963, Львів) — українська історикиня, викладачка географії, громадська та військова діячка; перша в світі жінка,
#Олена_Степанів офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера четарка Української Галицької Армії. Ув'язнена радянських таборі #історія_україни
1919–1921 роках Олена Степанів навчалась у Віденському університеті, захистила докторську дисертацію німецькою «Розподіл і розвиток суспільства в старій Русі до половини XIII ст.», після чого повернулася до Львова.