Thread by @ibuprofenix

#укрфф #укррайт #ванпіс
Кав'ярня-книгарня AU,бо я люблю каву і книги

Тв: паління
Дисклеймер: паління шкодить здоров'ю

Санджі дуже любив цю кав'ярню. Коли він був маленьким, власник Зефф забрав його, приблуду, до себе і з тих пір Санджі жив у невеличкій квартирі над кав'ярнею.

Звісно, що маленький дитині не можна пити каву. Власник Зефф сказав, що це бажано, але коли Санджі виросте, зможе пити каву скільки завгодно, аби тиск не стрибав.

Тому Санджі пив какао з маршмелоу. Така смакота!

Ще власник Зефф (майже тато, але Санджі про це не скаже)

заварював смачний чай.

Спочатку кав'ярня була негарною. Шпалер не було, лише облуплена фарба. Зламана підлога, протікаюча стеля і побиті вікна.

Але робоче місце завжди було ідеальним. На гроші, що Зефф отримав з якогось великого діла, він вклався в техніку.

«Бо ніякої кави не вийде, якщо кавова машина — лайно собаче», — казав він.

Звісно, в кав'ярню з дуже поганим ремонтом також ніхто не хотів іти, тому Зефф і Санджі, озброївшись речами для ремонту, взялися самостійно облаштовувати приміщення.

Вже було краще. Принаймні, виглядало як слабенький, але все ж косметичний ремонт.

Вони зробили власноруч столик і стільці. Потім Зефф, поміркувавши, зробив ще й книжкову полицю. Вони обійшли барахолки і скупили дешевеньких книжок.

«Для початку непогано», — сказав старий.

Потихеньку почали з'являтися клієнти. Спочатку це були випадкові люди, які просто проходили повз і заходили, бо їм було цікаво. Потім вони, здивовано, дивилися на каву, яку їм приготував Зефф і вигукували «Це найсмачніша кава, яку я коли-небудь куштував!!!»

Потім ці люди розповідали іншим і ось кав'ярня вже така, як зараз.

Санджі вже 20 років. Власник Зефф сказав, що вже втомився і піде на пенсію, а кав'ярню подарував йому. Але Санджі все одно переказував старому гроші, бо був йому безмежно вдячний.

У Санджі, за словами постійних відвідувачів, кава була ще смачнішою. Він був неймовірно радий, бо любив робити людей щасливими.

Найбільше йому в своїй роботі подобалося не тільки робити каву, а й спостерігати за людьми.

Дві дівчини, які працювали у сусідньому університеті.

Він знав, що вони викладачки і одна із них працює над науковою з археології, а друга — з картографії.

Часто заходили два парубки. Один постійно просив сендвічі з м'ясом (і побільше, побільше!!!), а другий питав, чи є саке, на «ні» кривився і замовляв доппіо.

Часто заходив молодий перспективний лікар, дуже доброзичливий і його ім'я було відоми на весь світ.

Санджі не знав, в який момент їхня кав'ярня стала такою популярною для знаменитостей, але він був тільки радий. Відомий музикант, кораблебудівельник та багато інших людей.

Сюди часто заходили просто почитати книжки. Цим часто займався молодий винахідник, який приходив, читав все, що під руку попадеться, а потім прямо в кав'ярні щось конструював. Санджі поставив для нього окремий столик.

Ще у нього була поличка із «книгами всліпу», де всі книги були обгорнуті папером і на них було максимально стисло написано, про що вони.

А на верхньому ярусі були м'які матраци, де можна було лягти з книжкою і читати, попиваючи каву.

В обідню перерву Санджі виходив на вулицю і палив. Зефф, коли вперше побачив, дав йому прочухана, але потім лише зітхнув і сказав «кури самокрутки, вони не так смердять».

На перекурі Санджі часто пересікався з поліцейським із сусідньої будівлі. Той курив по дві сигари за раз.

Увечері Санджі закривав кав'ярню, ішов до сусіднього ресторанчику і замовляв улюблену лазанью.

Потім ішов додому, все ще в ту квартиру над кав'ярнею, укривав Зеффа пледом і сідав у крісло з книжкою. Потім лягав спати.

А зранку знову робив каву.

Санджі обожнював свою роботу.

@ukrfanficshn