Найкраще рішення для репрезентації Криму, такого в Україні більше ніде нема.
Мис Айя, ялибойлу (південне узбережжя кримськотатарською).
Чудово репрезентує Крим, як і будь-яке кримське поєднання гір і моря. В Україні більше такого нема (при всій повазі, Станіславський каньйон на Херсонщині це не гори).
Мангуп-Кале, Бахчисарайський район.
Руїни міста-фортеці (не "печерного міста", ні), колишня столиця середньовічного князівства Феодоро. Можливо, у ті часи мала назву Дорос, але це не доведено.
Основним населенням князівства був тавро-скіфський елемент, готи, а також греки.
Хой-Кая (Скеля-вівця), Демірджі-яйла, Ялтинський район (райони вказую за адмінреформою 2020)
Також відомі як Долина привидів, у жодному випадку не "голова єкатєріни", забудьте це як страшний сон.
Мечеть хана Узбека, Ескі-Крим (зараз Старий Крим).
Найстаріша мечеть у Криму, 1314 рік.
Мис Тарханкут та урочище Джангуль, півострів Тарханкут, Кезлевський (зараз Євпаторійський) район.
Руїни античного та середньовічного міста Херсонес, територія сучасного міста Ак'яр/Севастополь.
В візантійські часи мало назву Херсон (наш Херсон назвали саме на його честь), назву "Корсунь" ніколи не мало, так його називали у деяких руських літописах.
Лиман/озеро Сасик-Сиваш, Кезлевський (зараз Євпаторійський) район.
Середньовічна генуезька фортеця, Судак.
Каньйон на річці Чоргунь (т.з. чорнорічинський каньйон), Бахчисарайський район, зараз на території міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Назва "чорнорічинський каньйон" помилкова, походить від свідомої помилки російського картографа, що записав назву річки Чоргунь як Чорна.
Мечеть Кебір-Джамі, Акмесджит/Сімферополь.
Найстаріша будівля міста, 1502 ріку, на честь неї місто і отримало свою назву.
Лавандові поля, на території всього передгір'я Кримських гір.
Османська фортеця модерного часу Єні-Кале, місто Керч.
Згаслий вулкан Кара-Даг і скеля Шейтан-Капу/Алтин-Капи, Кефенський (зараз Феодосійський) район.
Руїни караван-сараю Таш-Хан, місто Карасубазар (зараз Білогірськ).
Мис Капчик, містечко Яни Дюнья (Новий Світ), Кефенський (зараз Феодосійський) район.
У жодному разі не ґоліцінская тропа, ґрот шаляпіна та ще яку там росіяни колоніальну маячню не придумали.
Ворота османської фортеці, місто Кезлев (зараз Євпаторія).
Орман-Кош, Ялтинський район.
Найвища вершина Кримських гір. Назва "Роман-Кош" помилкова.
Руїни середньовічної фортеці Каламіта, місто Інкерман, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Фортеця будувалася візантійцями, потім була морським форпостом князівства Феодоро.
Скелі Адалари та мис Аюдаг, відповідно у містечках Гурзуф і Партеніт, Ялтинський район.
Середньовічна генуезька фортеця Чембало, балаклавська бухта та місто Балаклава, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Ак-Кая, біля однойменного села (зараз село Біла Скеля), Карасубазарський (зараз Білогірський) район.
Дюрбе (мавзолей) першого кримського хана Гаджі Ґерая, Зинджирли-медресе (навчальний заклад) та музей кримськотатарських старожитностей Ларішес на території комплекса Девлет-Сарай в Салачику, зараз район міста Бахчисарай.
Вид на Чатир-Даг.
Караїмська кенаса, Акмесджит/Сімферополь, 1896 рік.
Мис Меганом, Кефенський (зараз Феодосійський) район.
Кримсько-османська Арабатська фортеця (також Орботек) модерного часу, біля села Акманай (зараз Кам'янське), Керченський район.
Ай-Петрі, Ялтинський район.
Успенський монастир, Бахчисарай.
Грецький монастир, заснований приблизно у VI-VIII столітті, за часів Кримського ханату резиденція митрополита. Біля монастиря існувало грецьке поселення Маріамполь.
Після депортації греків росією 1778 і після анексії 1783 монастир захоплений РПЦ
Мис Опук та Кояське озеро, Керченський район.
Текіє дервішів, Кезлев (зараз Євпаторія).
Складається з текіє (монастир), мечеті та медресе (навчальний заклад) дервішів (суфійських ченців), XV-XVI століття.
Мис Казан-Тіп, біля однойменного села (зараз Мисове),Керченський район.
Саме тут у дев'яності, в перші роки свого існування проводився фестиваль електронної музики "Казантип".
Водоспад Джур-Джур, біля села Улу-Узень (зараз Генеральське), Ялтинський район.
Вірменський монастир Сурб-Хач, XIV-XVI століття, біля міста Ескі-Крим (зараз Старий Крим).
Феленк-Бурун (він же Фіолент), зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Мечеть Коккоз-Джамі, 1910, село Коккоз (зараз Соколине), Бахчисарайський район.
Гора Таш-Джарган, Акмесджитський (зараз Сімферопольський) район.
Кримсько-османська фортеця Ор-Капу, вона ж Ферх-Кермен, вона ж Перекопська фортеця, біля села Ор Капи (зараз Перекоп), Перекопський район.
Узбережжя біля містечка Кача, Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Кримський драматичний театр, побудований за проєктом українського архітектора Олексія Бекетова, 1911, Акмесджит (зараз Сімферополь).
Зараз російський театр імені ґорькоґо.
Урочище Бакла, Бахчисарайський район.
З III по XIII століття на цьому місті існувало історичне поселення, а пізніше і фортеця.
Комплекс караїмських кенас, 1815, Кезлев (зараз Євпаторія).
Мермер кобаси, вона ж Мармурова печера, Акмесджитський (зараз Сімферопольський) район.
Мечеть Ескі-Сарай, XIII-XIV століття, село Джолман (до моменту деокупації Піонерське), Акмесджитський (зараз Сімферопольський) район.
Бухта Ласпі, Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Мечеть Джума-Джамі, 1564 року, Кезлев (зараз Євпаторія).
Калинівський регіональний ландшафтний парк біля міста Джанкой.
Зараз знищується окупаційними військами росії.
Чоргунська вежа, XIV-XVI століття, село Чоргунь (зараз Чорноріччя), Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Печера Кизил-Коба біля села Ангара (зараз Перевальне), Акмесджитський (зараз Сімферопольський) район.
Середньовічна фортеця Фуна, XIV століття, Ялтинський район.
Східний форпост князівства Феодоро.
Мис Сарич, містечко Форос, Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Найпівденніша точка України.
Дюрбе (мавзолей) Джаніке Ханим XV століття, караїмська кенаса XIV століття, середньовічне місто-фортеця Кирк-Ор, пізніше Чуфут-Кале, біля міста Бахчисарай.
Чокрак голю, воно ж Чокракське озеро, біля села Мама (зараз Курортне), Керченський район.
Аджимушкайський (він же Царський) курган, місто Керч.
Скелі Ільяс-Кая та Куш-Кая навколо бухти Ласпі, Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Священний родовий караїмський цвинтар Балта-Тіймєз, Бахчисарайський район.
Вершина Еклізі-Бурун та плато масиву Чатир-Даг.
Церква Івана Предтечі, Керч.
Вважається, що закладена у VIII столітті, звідтоді не один раз перебудовувалася.
Після депортації росією греків 1778 та анексії Криму російською імперією 1783 року захоплений РПЦ.
Водоспад Учан-Су, Ялтинський район.
Залишки середньовічного міста та фортеці Тепе-Кермен на однойменній горі, Бахчисарайський район.
Каньйон річки Аузун-Узень, він же Великий каньйон Криму, Бахчисарайський район.
Найглибший каньйон в Україні.
Азіз Гази-Мансура, урочище Марйам-Дере біля Бахчисарая.
Ісламська святиня та цвинтар.
Карабі-Яйла та карстові печери.
Середньовічне місто та фортеця Кут-Елі, воно ж Ескі-Кермен, Бахчисарайський район.
Гора Кизил-Кая на Ялтинській яйлі, Ялтинський район.
Мечеть Тахтали-Джамі, 1707, Бахчисарай.
Скельний мис Орман-Кая, він же гора Крокодил, Бахчисарайський район.
Георгіївський монастир біля мису Феленк Бурун (Фіолент), територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
За легендою заснований 891 року. У 1794 році останні грецькі ченці покинули монастир, не бажаючи перейти в підпорядкування РПЦ.
Звідтоді неодноразово перебудовувався.
Ендемік Криму цикламен Кузнецова та хребет Кубалач, біля якого він росте, Карасубазарський (зараз Білогірський) район.
Городище Керменчик, руїни скіфського міста античного часу, зараз на території міста Акмесджит/Сімферополь.
Скоріш за все є пізньоскіфською столицею, що греки називали Неаполь-Скіфський.
Гора Кош Кая біля містечка Сімеїз, Ялтинський район.
Руїни античного місто Пантікапей, зараз територія міста Керч.
Традиційно вважається, що це одне місто, що робить Керч мало не найстаршим містом України, але сталість між ними не доведена.
Карстова шахта Солдатська на Карабі-Яйлі, Карасубазарський (зараз Білогірський) район.
Найглибша печера України.
Залишки середньовічного печерного монастира Кальйоне, він же Качі-Кальон, Бахчисарайський район.
Після депортації росією греків 1778 року захоплений РПЦ, 1932 року ліквідований совєтской владою.
Гора Куш-Кая між містом Судак та містечком Яни Дюнья (Новий Світ).
Мечеть Муфті-Джамі, 1637 рік, місто Кефе (зараз Феодосія).
Бабуган-яйла, Ялтинський район.
Найвища яйла Кримських гір.
Падишах-Джамі, або ж Храм із аркадою, XIII століття, Судак.
За різними версіями будівля побудована як мечеть, храм, або ж консульська зала.
Зараз музей Генуезької фортеці.
Водоспад Кобалар, Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Давньоримська військова дорога, вона ж Календська тропа , що поєднувала Херсонес та давньоримську фортецю Харакс біля сучасного містечка Гаспра.
Каньйон річки Узунджи біля однойменного села (до моменту деокупації - Колхозне), Бахчисарайський район, зараз територія міста зі спеціальним статусом Севастополь.
Залишки середньовічного замку Киз-Куле, Бахчисарайський район.
Це буквально приклад як журналісти не вміють читати або свідомо розносять хуйню.
І вже у мене тут на роботі кажуть "Бровари збираються перейменувати!".
Не зовсім так.
Шо ж сталося?
Національної комісії зі стандартів державної мови прийняла ряд рішень по рекомендації приведення деяких назв населених пунктів до стандартів української мови. mova.gov.ua/dokumenti/rozy…
Наприклад у нас є Вячеславівка, хоча за правилами В'ячеславівка, чи Новотавричеське, хоча за правилами Новотаврійське.
⚡️Тред про буквально пару прикладів назв з цієї карти, що вони означають, чи є складними, чому краще за теперішні, та чи вони дійсно є "неукраїнськими" як пишуть деякі люди⚡️
Якщо населений пункт не має оригінальної кримськотатарської назви, і не підпадає під декомунізацію та дерусіфікацію (умовна Долґоруковка нам не потрібна), ніхто його назву не буде чіпати.
У Криму вистачає оригінальних українських, німецьких, болгарських, навіть російських назв.
Задовбали зі своїм Херсонесом, а тим більш Корсунем, тому тред.
Херсонес це історичне місто, що існувало на сучасній території міста Севастополь, і припинило своє існування десь у XV столітті.
Ключові слова - припинило існування.
У нас є свідчення польського історика Мартина Броневського, що був у Криму у 1578-79 роках, який у своїй праці "Опис Татарії" буквально пише:
Варті подиву руїни дуже яскраво засвідчують, що колись це було прекрасне, багате і славне місто греків, велелюдне і славне своєю гаванню.
На той час це були вже руїни. Читаємо далі:
На всю ширину півострова, від берега до іншого, ще і тепер височіє висока стіна і вежі численні й великі з тесаних величезних каменів. Це місто стоїть пусте і незаселене.