ксено кружляє, розкинувши руки, й погойдує стегнами в такт дурній маґлівській пісні
на нього витріщаються майже всі в барі, а він все танцює з заплющеними очима й навіть не розуміє, що взагалі робить
еван важко ковтає щось, що підсунув бармен, і просто
дивиться
у ксено на пальцях купа каблучок кольору рожевого золота, і він стискає в руці пляшку, застрибуючи на стіл
сміється гучно, закидаючи голову й посміхається так чарівно, що всі в барі мліють
еван сильніше стискає зуби й рахує голови тих дурнів, що на ксено вульгарно витріщаються
оті два придурки в куту ляжуть першими, після них чоловік біля входу, потім ота дівчина з рожевою помадою, а за нею чолов'яга в кінці барної стійки, що підозріло змахує на чаклуна
еван перегризе їм горлянки через 4, 3, 2...
ксено легко зістрибує вниз і забирає його склянку
посміхається широко й поправляє неохайний пучок білого волосся зі шпильками-метеликами. у нього сорочка сповзла трохи й підводка розмазалась
еван проклинає той день, коли ксено відкрив для себе макіяж. у евана просто немає стільки витримки
- він під кайфом? - необережно каже бармен, і еван тягнеться через стійку, готовий нарешті випустити злість, але ксено чіпляє його пальцем за ланцюг на шиї та тягне назад
еван покірно повертає голову й пливе за ним до виходу
ксено стогне під його руками, легко вдаряючись головою об цегляну стіну бару. його волосся геть розтріпалося, а сорочка трималась на останніх ґудзиках
еван цілує його коротко й швидко, перш ніж вкусити за шию й втиснути коліно між ніг
ксено сміється, тягнеться за нормальним поцілунком, але евану фізично важко відірватись від його блідої шиї, на яку, блять, дивився весь вечір і всю ніч
ксено під його руками гнучкий і легкий. втискається в нього так само сильно, сяє очима, а посмішка з його губ ніяк не зникне
еван цілує її, задихається і зупиняється лише тоді, коли його руки дістаються холодної шкіри лопаток ксено, в джинсах стає до болю незручно, а з дороги в провулок доноситься гул маґлівських машин
ксено облизує губи востаннє і занадто ніжно для цих обставин торкається його щоки
- знаєш, я абсолютно не проти встати перед тобою на коліна прямо тут, - лукаво видихає він
у евана перед очима жевріють різноколірні блискітки від уявних картинок в голові
- ... але ти, думаю, більше радітимеш можливості поставити мене на лікті
блять
еван слабка людина
яка ж він слабка людина
ксено сміється і веде його глибше в провулок, перш ніж затягнути за собою в іскри апарації
ксено, можливо, насправді все-все розуміє. але вдавати, що ні, набагато веселіше, правда ж?
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
реґулусу сім років і він прибігає в кімнату брата вночі. сіріус бурчить незадоволено, але піднімає голову і, побачивши знервований вираз обличчя перед собою, різко встає.
у реґулуса рукава піжами закочені і він простягає руки вперед зап'ястками доверху.
сіріус затягує його під ковдру й не відриває погляду від тонких зап'ясть з чорнильним малюнком на кожному. він ковтає жовч у горлі. його власна мітка вовчої лапи фантомно свербить.
реґулусу цієї ночі виповнилося сім
реґулус цієї ночі отримав дві споріднені душі замість однієї.
у реґулуса зліва — тонка звивиста троянда, а справа — маленька завернута в клубочок змія. він по черзі торкається кожного малюнку й широкими заплаканими очима дивиться в очі сіріуса.
сіріус глибоко зітхає, намагаючись заспокоїтись, і натягає на обличчя втішну посмішку.
еван застібає сорочку, сидячи на краю гуртожицього ліжка, і глибоко вдихає, намагаючись впустити в стиснуті легені якомога більше повітря
барті позаду все ще розчервонілий і оголений, відхиляється на спинку й ліниво закурює.
– куди ти знову поспішаєш?
(виблювати свої легені)
еван давить слова в горлі і мовчки кривить плечем, взуваючись.
махає на прощання двома пальцями і йде з кімнати.
еван затискає рота рукою і схиляється над раковиною найближчої до слизерину вбиральні.
(в гуртожитку не можна)
в гуртожитку завеликий шанс, що побачить барті.
або реґулус.
але на реґулуса похуй, бо він сам давиться ліліями. (еван майже впевнений, що це реґулус його і заразив).
він схиляється над раковиною і кашляє гучно й довго, намагаючись утримати всередині хоча б вечерю.