Найбільшу частину інформації людина отримує через зір, саме тому захист зору це річ про яку варто теж замислитись.
Для цього існує безліч балістичних окулярів та масок і сьогодні маленький тред про них.
Якщо він вам сподобається і ви захочете віддячити за мою писанину - закиньте дві гривні на мій збір на пікап для мінометників 41-ї бригади: send.monobank.ua/jar/9WUuZEaF2e
Насправді так як це технічно не дуже складна річ, багато що про неї не скажеш, але все що треба сказати - це важливо.
Що окуляри, що маски для військових потреб мають бути балістичними - не будівельними та не спортивними або цивільними. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваш зір буде захищено від уламків та іншої дичини що літає над вашою позицією - окуляри мають відповідати стандартам.
Перший - це ANSI Z87.1. Існує декілька його специфікацій. Найсвіжіша відома мені це 2015 року.
Це американський стандарт від American National Standard institute.
Вимоги стандарту полягають у тому, щоб очі людини не постраждали від усіляких зовнішніх впливів.
Головний показник відповідності стандарту ANSI Z87.1 - здатність окулярів успішно пройти цілу низку тестів, включаючи такі випробування на механічну міцність як ударні впливи предметів великої маси та впливу дрібних об'єктів на великій швидкості, а саме:
High Mass Impact (Удар великої маси): Захист повинен витримувати падіння загостреного предмета вагою 500 г (17,6 унції) з висоти 50 дюймів (127 см)
High-Velocity Impact (Удар з великою швидкістю): Удар сталевою кулею діаметром 6,35 мм, що летить зі швидкістю 45.7 м/с (165 км/год)
Проникнення: голка вагою 44,2 г (1,56 унції) падає з висоти 50 дюймів (127 см).
Цей стандарт захисту не військовий, а скоріше цивільний. Він використовується також для професійних окулярів/масок. Варто зазначити що є за результатом тестування окуляри та маски з підвищеним рівнема захисту отримують маркування z87+.
Але це не єдиний стандарт що стосується захисту очей. Їх куди більше. У США це MIL-DTL-43511D, MIL-PRF-31013, MIL-PRF-32432A. У ЄС це CE EN 166, 169, 170 та 172.
Але найголовніше це - CE EN 166 та MIL-PRF-32432A, бо це основні стандарти вже для балістичних окулярів, що включають в себе всі необхідні вимоги для захисту. Вироби що відповідають цим стандартам захистять ваші очі.
Варто зауважити, що ці стандарти вимагають стійкость до механічних пошкоджень не тільки від лінз, але й від оправи.
Щодо конструктиву - захист очей може бути 2-х видів - окуляри (spectacles / eyeshields) та маски (goggles).
Лінзи таких засобів захисту виготовляються з надміцних полімерів типу полікарбонату, і ні в будь-якому випадку зі скла або звичайного пластику.
У окулярів і масок частіше за все є можливість зміни лінз між прозорими, темними сонцезахисними та іншими типами - це допомагає адаптувати захист очей до умов і потреб. Також у випадку пошкодження лінзи це дозволяє швидко її замінити без необхідності купувати нові окуляри
Щодо масок - звертайте увагу на вентиляцію а також на прилягання її до обличчя - завдання маски забезпечити вам максимальний захист очей та частково обличчя від бруду, пилу і уламків.
У контексті захисту очей варто згадати також і таку річ як візори. Вимоги до них відмінні, і наприклад у США для них є окремий стандарт - NIJ Standard 0104.02 для підйомних візорів. Багато які з них можуть захистити від дрібних уламків.
Але приймайте до уваги що продукт орієнтований більше на правоохоронні заходи, ніж на військові дії.
Окремо хочу виділити також сітчасті та сталеві маски, окуляри та щитки. Це не працює - сітка може пропустити дрібні уламки, а увипадку деформації і сама їх створити.
Якщо у вас неідеальний зір - кожен відомий виробник має аксесуари для лінз - т.зв діоптричні вставки. Вони дозволяють використовувати додаткові лінзи, які ви можете виготовити у оптиці за вашим особистим рецептом
Головне - підберіть аксесуар, який сумісний з вашими окулярми - це допоможе вам уникнути проблем з підгонкою та носінням.
І на останок дві коротенькі речі: 1. Балістичні окуляри не можуть бути дешевими. Полікарбонат теж буває різний, і дешеві китайські окуляри без сертифікації у самий відповідальний момент можуть вас підвести. Не економте на захисті зору, бо ваш зір безцінний.
2. Окуляри і маски, особливо під час високої активності, мають властивість запотівати. Для запобігання цьому існує антифог. Іноді в комплекті до окулярів вже присутня антифог-серветка або засіб.
Але якщо його нема або він вже закінчився - майте при собі запас, бо мало приємного в тому щоб у найвідповідальніший момент займатися протиранням запотівших окулярів.
Якщо ви хочете придбати собі якісні балістичні окуляри то ось список брендів, які я особисто носив і можу порекомендувати:
• ESS
• Oakley
• Wiley-X
• Revision
Як і обіцяв - матеріал про те як світ скотився до світової війни вдруге. Він буде з декількох частин, бо вийшло дуже багато.
Частина 1. Далекі передумови.
Appeasement, чи як каже перекладач Google - "Умиротворення". Майже 90 років тому цей термін був уособленням європейської політики відносно одного відомого австрійського митця - Адольфа Гітлера. Як ми знаємо - історія циклічна і цей термін знов почав з'являтись на шпальтах газет, у заголовках статей, дописах користувачів соцмереж і ще багато де, можливо навіть і на стінах громадських вбиралень і закутків спальних районів великих міст
Багато хто у статтях згадує Мюнхен, Судети, окупацію Польщі, Чемберлена та ін. Але сьогоднішня історія набагато більш комплексна. Європа не скотилась до тотальної війні через один договір чи зустріч - це був довгий та впевнений шлях по граблях, слідуючи яким світовий політикум до останнього сподівався на те, що Третій Рейх на них не нападе і з ним можна буде домовитись, навіть тоді коли маховик світової війну розкрутився на повну.
Почалось все не у 30-х роках, а майже одразу після закінчення Першої Світової. Німеччина програла її, підписавши Комп'єнське перемир'я 11 листопада 1918 року, а пізніше Версальський мирний договір, що передбачав суттєве зменшення збройних сил, флоту, заборону на розробку деяких видів озброєння. Німеччині заборонялось мати підводні човни та військово-повітряні сили загалом. На неї покладалася одностороння вина за розв'язання світової війни та великі репарації для відшкодування воєнних збитків.
Автоспорт багатий на різні історії. Від всіх відомим протистоянь Ford та Ferrari у Ле-Мані, Ханта та Лауди у Формулі-1, Lancia та Audi у раллі до багатьох інших історій - як трагічних, так і веселих. Сьогоднішня історія відноситься до останніх, і до таких, яка точно ніколи не повториться у сучасному автоспорті.
Тред про легендарну перемогу Jaguar у Ле-Мані 1953-го року.
На початку 50-х Jaguar вже встигли себе зарекомендувати як сильний колектив у гонках спортивних авто. Пітер Уокер та Пітер Уайтхед на Jaguar C-Type здобули перемогу у 1951-му році. І хоча гонка 1952-го року завершилась фіаско - жоден з Ягуарів не зміг фінішувати через проблеми з охолодженням, у червні 1953-го року команда Jaguar прибула на кільце Сарте з бажанням відігратись та перемогти.
Відсутність минулорічних переможців з Mercedes хоча і робила завдання простіше, але ніхто не обіцяв легкої прогулянки для команди з Ковентрі - Ferrari, Cunningham, Lancia, Aston Martin та Alfa Romeo, що вперше повернулась до Ле-Ману після Другої Світової, не збирались просто так віддавати перемогу.
Ну що ж. Громада сказала треба, тому роблю.
Репост статті з Мілітарного про взуття сюди:
Взуття це одна з найважливіших речей у військовослужбовця. Можна мати найкрутіщу форму, дорогезний плейт і найтактикульніші аксесуари, але якщо в вас неякісне взуття, що не підходить під умови завдання чи банально незручне – переваги всього того спорядження, в яке ви вклали великі гроші нівелюються. Тому якісне взуття це одна з найперших речей яку треба мати військовослужбовцю для комфортного виконування завдань.
Давайте почнемо з того що зараз у ЗСУ видається більш-менш прийнятне взуття, яке, хоча і не являє собою ідеал , але все ж достойно закриває базові потреби (за словами бійців). В принципі, так і має бути – солдат одразу має бути забезпечений зручним взуттям якому не треба було б шукати заміни, але це в ідеальному світі. У реальності потреба у більш зручному взутті все ж присутня, хоча варто відзначити якісний прогрес черевиків що видаються у Збройних Силах.
Основне правило при підборі взуття – не економити. Маркетплейси просто перенасичені військовим та тактичним взуттям на різний смак та гаманець. Від китайських ноунеймів до брендових пропозицій від відомих та перевірених часом виробників. Але по-перше – будьте уважні серед таких пропозицій простіше простого прибдати щось неякісне, або підробку. Незважаючи на крутий вигляд і схожість на відомі моделі далеко не всі вони вироблені з належних матеріалів та з дотриманням належної якості і технологій. Варто зазначити, що якщо ви знайшли нові черевики, наприклад, від Salomon набагато дешевше, не поспішайте радіти бо це з майже 100%-ю вірогідністю підробка, яка має шанси підвести у самий незручний момент, і взагалі не працювати як потрібно.
Панове, на хвилі хайпу та жартів про ядерку, хочеться трошки більше написати про це. Завдяки "Оппенгеймеру" Нолана історія "Манхеттенського Проекту" стала набагато більш відомою загалу. Кожен, хто дивився цей фільм знає про те, хто такий Роберт Оппенгеймер, Леслі Гроувз, Manhattan Engineering District та "Трініті". Під знаком ядерної зброї пройшов все 20 сторіччя. І, як бачите, наявність ядерки до цих пір є вагомим стримуючим фактором на арені світової політики.
Тому стрибаємо на потяг хайпу, жартів про центрифугу та інші пов'язані фактори.
Дисклеймер - я не є спеціалістом і тим більше фізиком, вся інфа взята з відкритих джерел. Це просто тред just for fun.
Всі розумні статті починаються з визначення предмету. Як каже нам всезнаюча Вікіпедія - ядерна зброя — зброя масового ураження, складається з вражальних компонентів ударної, температурної та опромінюючої дій. Вибух відбувається за рахунок вивільнення великої кількості атомної енергії при досягненні понад критичної маси компонентів заряду через їх зближення, що дозволяє ініціювати швидку лавиноподібну ланцюгову ядерну реакцію.
З цього виходить що, для того щоб створити ядерний вибух нам потрібно десь здобути критичну масу якихось компонентів заряду. Що ж це за компоненти? По-перше це уран-235 або плутоній-239. Жоден з цих елементів не зустрічається у природі - потрібний ізотоп урану не зустрічається у чистому вигляді, а от плутоній майже не зустрічається у будь-якому вигляді. Тому ваш основний друг на цей момент це уран-238, який можна видобувати у шахті.
Це камуфляж, який за 30 років став легендарним. Хоч і він вважається морально застарілим - багатьом його вигляд гріє душу та пробуджує спогади. Це малюнок який ми бачили всюду - від військових до дідів на риболовлі. Це Дубок. Останній камуфляж, що був розроблений СРСР, який став наймасовішим та найвідомішим українським камо.
Якщо Вам сподобається тред, то закиньте гривню на збір на зарядну станцію для мінометників 41-ї бригади. Збір стоїть, і хочеться його якомога швидше закрити.
Дисклеймер - у частині про "бутан" будуть деякі зображення з руснявих ресурсів і зображення руснявою, за що заздалегідь прошу вибачення.send.monobank.ua/jar/2h9xiPnv9c
Почну ще з часів давнього і нині мертвого совка.
Навіть після вторгнення СРСР у Афганістан радянська армія використовувала форму типу "зр. 1969" року яка була відверто застарілою, не мала нормальної кількості зручних кишень, була вироблена з тканини яка являла собою дещо середнє між канвасом та мішковиною, та у кольорі хакі. Єдине маскувальне що було доступне - це КЗС, що був простою сітчастою накидкою.
Потреба у більш зручній формі спонукала до розвитку , і у 1982-му році з'явилась т.зв "експерименталка", яка стала відома як "афганка" Але все ще у однотонному вигляді.
А у 1984-му році з'явився головний герой цього треду.
Справа в тому, що потреба у камуфляжі для радянських військ з'явилась ще раніше, і камуфляжний малюнок для нової уніформи почали розробляти ще у 70-х роках. Інтернет каже що програм було декілька - «Лєвзєя», «Озімь» та «Бутан».
Колись давно я писав треди про різний одяг ECWCS, але час іде та отримані за рік знання та розуміння, що до чого, потребують від мене оновлення інформації. Тому тред, який на мій погляд потребує оновлення та доповнення - про ECWCS Level 7 та схожий одяг. Друга ревізія (дай боже не опінія)
L7 це верхівка ланцюжка зимовго одягу. Назва у мануалі - Extreme cold weather parka and trousers - каже сама за себе. Але у таких утеплених курток є декілька рангів, і не всі вони рівня. Але давайте по порядку.
Level 7 це комплект одягу - куртка з каптуром та штани. Але є окремі одиниці одягу, які ви можете комбінувати в залежності від ваших вподобань, потреб та гаманця.
Використання. Такі костюми орієнтовані на використання виключно при низьких температурах (одразу ДИСКЛЕЙМЕР - для кожного температура комфорту своя - комусь в -15 у флісці на Л1 добре, а комусь і в Л7 та трьох шарах одягу під ним холодно), і, згідно мануалу Л7 орієнтований на суху погоду. Є куртки які мають і утеплення і водозахист. Але про це пізніше.
Найкраще підходить як для статики у зимовий період, так і для активності під час дійсно низьких температур. З таблички мануалу ECWCS можна приблизно зробити висновки на яку погоду цей комплект орієнтований.
Підбір розміру. Тут все просто - більшість такого одягу розробляється з оглядом на використання з декількома шарами одягу під ним, тому беріть саме ваш розмір, або трохи більший якщо ваш розмір по факту замалий. Такий одяг не має бути як італійський костюм з приталеним дизайном, а навпаки - ви повинні мати змогу вдіти під нього як мінімум термобілизну та фліску, а як максимум базову терму, утеплюючу терму (л2), фліску та утеплений софтшел (по типу Л5).