Thread by @LudmilaBets

Зі щоденників Астрід Ліндґрен, 1939-1940:
"Жити більше не хочеться!
Росіяни сьогодні бомбардували Гельсінкі та інші міста Фінляндії.
Одночасно вони вторглися на Карельський перешийок, проте отримали там гідну відсіч….
Багато евакуйованих із Гельсінкі повернулися назад…
1/12

2/12
Росіяни хочуть битися, навіть попри те, що вся світова спільнота проти них.
Росіяни дуже кепсько споряджені і сильно потерпають у завірюху.
Вони зазнають великих втрат особового складу, а весь світ у захваті від фінського захисту.

3/12
Проте цивільне населення на півночі втікає за шведський кордон: їм справді важко. Але тут, у Швеції, усі радо готові допомагати Фін
ляндії. Фінляндія звернулася до Ліги націй, але Молотов відмовляється брати участь у будь-яких конференціях.

4/12
«Росія не перебуває в стані війни з Фінляндією, — стверджує він, — вона лише продовжує звільняти фінський народ, що чинить опір і вперто не бажає звільнятися».
Зараз у місті вимкнули електроенергію, і це у тисячу разів страшніше за минулий раз, бо ніхто не думав,

5/12
що вимкнуть так надовго. Досі не відомо, на яких умовах Росія готова підписати мирну угоду, але Фінляндія перебуває в ситуації, коли їй доведеться погодитися на неприйнятні умови.
Насправді всі умови «неприйнятні», інакше навіщо б Росія захоплювала клаптик фінської землі?

6/12
Західні держави взагалі не хочуть миру між Росією і Фінляндією.
Вони вважають, що краще вже Росія буде при ділі, тоді вона не зможе допомагати Німеччині.
Люди на вулиці виглядають як зазвичай. Ми вже починаємо звикати.
Сьогодні о 12-й Стуре отримав рекомендованого листа,

7/12
в якому його викликали до військкомату, і чверть по 3-й він вирушив автобусом до Спонґи.
У цьогорічній весні є щось дивне, неможливо їй не радіти, але водночас нестерпно думати, що люди гинуть у той час, як світить сонце і проростають квіти.

8/12
Нині знову ворушилися росіяни. Останніми днями з різних приводів вони окупували Литву, Латвію і Естонію. І ослабла Німеччина для нас тут, на півночі, означає лише одне - за нас візьметься Росія. І тому думаю, що радше все життя казатиму «ХГ», ніж терпітиму тут росіян.

9/12
Важко уявити собі щось жахливіше. Я зустріла фінку в Ельси Юлландер, яка розповідає страхітливі речі про Фінську війну і про ставлення росіян до полонених. Її рідний брат нещодавно повернувся з ув‘язнення і розповідав, що його били так, що кров текла з вух, носа і рота…

10/12
Однак правдою є те, що росіяни викрали десятьох маленьких фінських Лотт (дівчата віком 8-12 років) у Петсамо. Відтоді про їхню долю нічого не відомо. Минулої весни я казала, що в разі, якщо восени війна ще триватиме, це вже буде неможливо витримати. Але бачите-таки можливо

11/12
Дивно, як легко можна до всього звикнути! Днями я думала, чи настане колись такий день, коли знак «Укриття» у мирному вестибюлі здаватиметься чимось незначним?

12/12
Тепер цілком зрозуміло, що так і має бути: приміщення, призначене для укриття одних людей, потрібні тоді, коли інші люди вирішують скидати бомби на їхні голови."
*з книги Астрід Ліндгрен "Щоденники воєнного часу 1939-1945"

А нам своє робити, тож прошу підтримати збір на автівку для моїх Яструбів: send.monobank.ua/jar/7mazNbMbmr