Thread by @APolux

Ну я сам про це згадав, тож: тред масляна у Донецьку 2012 року. Будуть дві частини, про суботу в про неділю. Так, це були дивні вихідні. Чітати можна під це

Частина перша. Субота на dumbass арені. У нас була подруга з рідкісним ім’ям Вася, що після матфаку та роботи у студклубі потрапила на роботу у арену. І ось вона замовила у моєї монамур декор та бабу для спалювання на святі. що організоване для родин власників віп абонементів.

Ми організували та притягли прикраси, декорації, усякий стаф, зробили та встановили бабу, організували майстер клас по мотанках. Почали підтягуватися поважні люди з барсєтками і родинами. Процес пішов.

За пів години з’ясувалось шо майстер клас не може відбутися бо поважні люди спиздили усі матеріали. Тканина, стрічки, усе зникало у карманах. Власниці норкових шуб пиздили рушники зі столів та змотували кольорові стрічки.

під сотню готових ляльок мотанок були спижжєні по усій локації хвилин за 15. Зі столів зі жраниною попиздили тарілки. Це була тупо репетиція взяття метро.

Потім прийшов час спалювати бабу. Погода була хуйова - сніг з дощєм. Тому я залив її нахуй жижою для розпалювання багать. У мене був заготовлений факел(також у жижі)і 5 запальничок. Саме коли я йшов її палити к нам доїбалась толпа з весілля що приїхало фоткатись к арені.

П’яні як свині молодята та їх друзі матюками розігнали дітей, падали у калюжі, ригали, пиздились і лізли фоткатись з бабою. А коли арешті помітили факел почали волати ПАЛИ ЕЕ НАХУЙ. нарешті, але жодна запальничка не спрацювала.

мене врятував жоніх, він рванув до мене, притулився єбалом мало не до самого факела і витяг сірники, я не встиг навіть слова вимовити як зайнялися випаровування і шар полум’я за секунду спалив нахуй брови, вії та шмат волосся на цьому дурачку.

На мені загорілась куртка, я хуйнув палаючий факел у бабу в пірнув у сугроб. Коли я збив полум’я з себе я глянув на бабу. Від кількості розпалювача, вона згоріла нахуй за декілька секунд, залишився лише її каркас з дебелих брусків, зроблений у вигляді хреста.

Лише уявіть, чорне обвуглене розп’яття, курява й дим, а навколо хоровод дітей, пафосних мамаш у шубах на чолі з жоніхом з обгорілою головою.

Частину друга. Неділя у парку щєрбакова. У той час я працював у шаразі, частина якої була рекламною агенцією і займалась усіляким BTL, а інша частина була ойті фірмою. І ось рекламній частині бренд УРОЖАЙ зробив замовлення на проведення свята масляної у парку.

І для цієї хуйні потрібно було 5 вантажників, жіночки з контори вирішили запропонувати це веслярам з ойті. Сказали що за день роботи з 9 до 21, буде 500 гривенів. Це були 20% моєї зарплатні. Звісно ми погодились, щє й друзів підписали

Ідея була така, біля сцени у парку стояли палатки у яких на халяву смажили млинці і заварювали чайок. А ми повинні були вчасно принести воду для бойлерів, відра з тістом, та коробки з топінгами. Ну тобто 5 хвалилин праці, потім годину хуярим коніну і дивимось навкруги.

Халявні млинці. Шо ж могло піти не так? Люди почали підходити з пакетами, з судочками. СИШЬ, СДЕЛАЙ НАМ СРАЗУ 10 НАХУЙ МНЕ ТОТ ОДИН БЛЯ. Батьки хуярять водяру на землі і лежачи у калюжах та відправляють дітей до палаток за закусоном.

Між цим усим ходять ростові ляльки мультяшних персонажів та якісь блядські скоморохи. А так як вже другий день хуяре сніг з дощем води та бруду по коліна, аніматори виглядають так наче їх зашили у ті костюми і живуть вони десь у вольєрі просто неба.

Зі сцени волають та грають на балалайці та баяні якісь дегенерати у косоворот очках. І тут на середину площі під сценою на КАРЕТІ виїжджає мер Олександр Лукьянченко і вивозе за каретою торт блять присвячений запланованому Євро 2012.

Мусора і охоронці парку роблять коло навколо торта і 2 додіки (один у польській футбольній формі, один у нашій) починають різати торт. Після того як торт порізали у мусорське кільце запускають нас + штук 5 щє якихось роботяг + 3 наших жіночок організаторів. карета увозе мера

Торт потрібно роздати людям. Що ж блять могло піти не так? Перші 5 порцій акуратно покладені на пластикові тарілочки і віддані людям. Далі починається свиностополь та олівьє у стаканах жпг. Толпа живих мерців втискає мусорів в нас, а нас в торт.

Шматки починають хапати руками і ховати у пакети та судочки або кидати за голову у толпу, хтось починає жерти одразу там. Одна з наших дівах була у шубі, їй по спині розмазали декілька шматків.

власними очима бачив як бабка якій роботяга дав шматок торту, подивилась на пайку, гавкнула «себе єту хуйню оставь» и жбурнула це чуваку у єбало і полізла відривати собі кращий шмат руками. Бабки пиздилися за залишки крему та крошек шо налипли на стіл, на якому стояв торт.

Ми вижили, день скінчився, а на додачу до 500 гривенів на рило ми щє на банду отримали 20 літрів тіста для млинців у бутилі в яких возять воду по офісах. Воно згнило у мене на балконі у Авдіївці