Thread by @khatsanovsky

Посеред пустельного Арраксіса стоїть гидко розкрашений харвестер. Біля харвестера зібралась купка Харконненів і чекають прибуття космічного корабля.
Раптом вбігає захеканий Харконнен та врізається головою у харвестер.

Харконнен'н в цегейковій шапці. Што такоє? Што, спокойно ходіть нє можетє?
Захеканий Харконнен (лежачі долі). Там спеції дохуя!
Всі Харконнени. Де?
Захеканий Харконнен. Там! (Помирає).

Вбігає другий Харконнен , він кулею прошиває стоячих Харконеннів і зникає.

Харконнен в картузі (шуткує). Скорость охуєвающа.
Харконнени, які стоять поруч, тупо сміються.

Харконнен в блєстящєму пальті (впевнено і різко). Там спеції дохуя!

Харконнен в блєстящєму пальті зникає в напрямі, в якому, по його підставі, знаходиться дохуя спеції

Харконнен в спортивних штанцях з авоською. Люда, шо ми стоїмо? Щас, знаєш, скіки Шай-хулудів набіжить?
Харконнен в спортивних штанцях і Люда зникають.

Вбігає зразу п'ять здоровенних Харконненів, вони несуть мішки, повні спеції, а в зубах у кожного стирчить по цілій пачці. Харконнени насилу совають язиками, силячись її прожувать, при цьому вони противно плямкають.

Один з Харконненів. Ето кайф, марожено!

Всі остовпіло дивляться їм в слід і стоять, мов хворі стовбняком.

Харконнен в цегейковій шапці (раптово скаженіє). За мной!

Натовп, спотикаючись, несеться за ним, чути страшенне ревіння, переходяще в жіночий зойк.

З того боку, де знаходиться спеція, йдуть молодцеваті харконнени. У них масні їбальники, в руках вони тримають носилки. На носилках лежить дохуя спеції. Зверху, прямо на спеції, лежить Атрейдес, він блює спецією вниз

Оператор харвестера. Шо з нім такоє?
Харконнен. І з тобою, дєд, таке буде, єслі дохуя спеції з'їси.

З того боку, з якого прийшли харконнени, чути дике ревіння і зойки, де по де мимо харвестера швидко проносяться все нові і нові орди любителів масла. Входять харконнен в спортивних штанцях і Люда, вони повзуть раком, згинаючись під спецією. В очах у них щастя

Харконнен в спортивних штанцях. А я тєбє говоріл, што когда-нібудь етот дєнь настанєт, ето будєт, а ти нє вєріла.
Люда. Якщо б знать, можно було б на тачці под'єхать. Я їбала, її так тащіть!

Входять три Харконнена, вони несуть Атрейдеса, вмурованого в спецію.

Атрейдес. Я всіх вас їбав, подонки, сємєро на одного, фашисти прокляті!

Харконенни посміхаються

Один з харконненів. Будєш піздєть, ми тєбє і голову в спєцию засунєм.
Оператор харвестера. Хлопці, шо ви з ним здєлаєтє?
Харконнени (регочуть). Кастріруєм нахуй

З іншого боку до хаовестеру риссю надбігає агресивна старушка зордену Бене Ґессерит

Агресивна старушка (Владіміра Харконена). Шо сідіш, старий поц?
Владімір кидає на старушку іспуганий погляд. Старушка убігає, погрожуючи Владіміру кулаком.

Згинаючись під спецією, проходить підрозділ монашок з ордену Бене Ґессерит . За ними з куском спеції в зубах повзе Лєто Атрейдес. Одна нога в нього безпорадно волочиться по асфальту.

Лєто Атрейдес. Дівчата, задеріть спідниці, спеції дам. (Регоче).

Одна з монашок мєтко жбурля чималий шматок спеції йому в голову. Лето Атрейдес іспускає здавлений зойк і здихає. Входить дебела жінка з вусами, бородавками і куснем спеції під пахвою.

Жінка (до Владіміра Харконнена). Владімір, збирайся додому, сьогодні я тобі на вечерю гарненько засмажу шматочок спеції. (Помічає труп харконнена, який перший приніс звістку про спецію). А, хто це?
Владімір Харконнен. Він помер. Дай йому трохи спеції, він її любив.

Опасиста жінка відрізає шматок спеції і кладе в зуби мертвому харконенну. Владімір Харконен виходить з харвестера і зав'язує двері на дріт, ніг у Владіміра немає. Замість ніг у нього маленький возик і два утюжки.

Стук утюжків привертає увагу величезного Шай-хулуда який піднімаючи хмари пилу з'являється з пісків пустелі і поглинає Владіміра, дебелу жінку, харвестер і всіх харконненів

Хай-хулуд, подзеленькуючи, повільно суне в сторону Троєщини під натхненні звуки полонеза Огінського і здавлені крики любителів спеції. Над Арраксісом сходить сонце і починається новий день.
Все живе ховається у пісок.
Завіса