Саммарі: AU, де основної сюжетної лінії не було, але Ві та Джуді зустрічаються після того, як їх познайомила Евелін Паркер.
Тема: фестиваль
Арт взятий з Cuberpunk Wiki
— Нагадай, чому я взагалі це роблю, — незадоволено бубніла собі під ніс Ві, марно намагаючись акуратно надягти на себе незрозумілий їй мотлох, — і що це за ганчірка така незручна?
— Дай-но я, — Джуді встала з дивану і підійшла ближче, перехоплюючи тканину, — це називається
кімоно, а ти ідеш зі мною на фестиваль, бо я дуже хочу з тобою на нього сходити. Я попросила, а ти погодилася. Все чесно.
Ві мовчки спостерігала за тим, як Джуді вміло надягала на неї кі-мо-но темно-синього кольору з білими квітками. На самій Джуді було таке ж саме, але
фіолетового кольору з жовтим візерунком.
— Тобі личить, — пошепки промовила Ві.
Джуді посміхнулася, закінчуючи зав'язувати обі позаду.
— Тобі також.
— Що за фестиваль взагалі?
— Фестиваль вогню Курама, точніше, закос під нього. Ще колись давно, коли більшість планети ще
була придатною до життя, у Японії в кінці жовтня проводили цей фестиваль. Тому японці, які зараз живуть тут, вирішили зробити щось схоже. Але у нас тут Найт-Сіті, тому тільки голограми, ніякого вогню. І, звісно ж, купа їжі. Сподіваюсь, що це буде їстівним.
Джуді прикусила губу.
— Здається, ти не зрозуміла, але це... ну, типу, я запросила тебе на побачення і ти погодилася.
Ві здивовано закліпала очима.
— А... ну я не проти, ми ж у стосунках. Пробач, я просто не вмію у романтику. Якщо хочеш на побачення, то просто кажи.
Джуді пирхнула.
— Пішли, моя не-романтична дівчина.
У Джапан-тауні було дуже людно. Люди ходили і сміялися, парочки пригощали один одного їжею, де-інде бігали діти і гралися в якісь ігри, які взагалі не пасували Найт-Сіті, наче були з якогось іншого проміжку часу.
Ловля рибок (це ж рибки?), тир з призами, якісь дурнувати ігри з резинками і ще купа всього.
— Джуді, а це нормально, що ми одні тут так дивно вдягнені? Звідки у тебе взагалі ці шмотки?
— Раніше так одягалися на фестивалі. А це... Я колись давно випадково знайшла на якійсь
барахолці. Їх продавала якась бабуся, на вигляд дуже старенька. Вона ж мені і розказала, що це таке і показала, як надягати. Нічого особливого. Ходімо краще оце скуштуємо! — і потягла до найближчого прилавку, де на неоновій вивісці було написано «Справжні японські такоякі».
Ві підозріло подивилася на те, що мало би бути їжею.
— Як ми дізнаємося, що вони справжні? Ти колись їла таке?
— Звісно, що ні! — розсміялася Джуді і відкусила шматочок. Її обличчя миттю скривилося, але вона все ж проковтнула і потяглася за водою.
— Здається, вони не справжні.
— Кисле?
— Гірке. І там точно не восьминіг, а якесь фуфло.
— Гидота яка. Викинь краще, а то ще нудити буде. Візьмемо щось більш звичне? Локшину, наприклад?
Вони ще довго гуляли між лавками. Джуді ризикнула спробувати якийсь алкогольний напій, у якому був, схоже, тільки цукор.
Вони спробували половити рибку, але нічого не вийшло. Ві виграла у тирі якусь штуку, схожу на бота, але у вигляді якоїсь чудернацької тварюки. Джуді сказала, що це лисиця. Що це таке взагалі?
Вже ближче до опівночі оголосили салют. Ну як салют, голограма салюта зі звуком і все.
Вони трималися за руки і дивились на салют. Гарний, яскравий, несправжній.
— Знаєш, Ві... — видихнула Джуді. — Мені на днях наснилося, що коли ви крали той самий чіп, ви потрапили туди одночасно з Сабуро і що на вас повісили його вбивство. І що Джекі помер, а згодом і ти...
— Це всього лиш сон, Джуді. Сабуро помер на наступний день, а ми успішно виконали свою роботу. Усі живі.
Це всього лиш сон.
Ві поцілувала Джуді у скроню, промовчавши про те, що їй снився цей самий сон.
Санджі дуже любив цю кав'ярню. Коли він був маленьким, власник Зефф забрав його, приблуду, до себе і з тих пір Санджі жив у невеличкій квартирі над кав'ярнею.
Звісно, що маленький дитині не можна пити каву. Власник Зефф сказав, що це бажано, але коли Санджі виросте, зможе пити каву скільки завгодно, аби тиск не стрибав.
Тому Санджі пив какао з маршмелоу. Така смакота!
Ще власник Зефф (майже тато, але Санджі про це не скаже)
заварював смачний чай.
Спочатку кав'ярня була негарною. Шпалер не було, лише облуплена фарба. Зламана підлога, протікаюча стеля і побиті вікна.
Але робоче місце завжди було ідеальним. На гроші, що Зефф отримав з якогось великого діла, він вклався в техніку.
Далі буде про секс. 8. СТАТЕВІ ОРГАНИ
Називати статеві органи усілякими евфемізмами типу рукоятки мітли, печери і квіточки — це криндж. Ні, ну може комусь і подобається... Скажіть, що я не одна така 😅
Називайте член членом, а вагіну вагіною. Ще у нас в українській мові є слово "прутень" (член) і "калитка" (мошонка). Якщо вам буде цікаво, я можу потім зробити табличку медичних термінів українською і буду постійно доповнювати.
До речі, не плутайте жіночі статеві органи.
Клітор, уретра і вхід у піхву (вагіну) — це абсолютно окремі речі. Сеча не витікає із вагіни, для цього окремо є уретра (ви її знайдете між входом у піхву і клітором, або поґуґліть).
До речі, не плутайте, вагіна — це те, що всередині, а зовні то вульва.
#укррайт
Тред на дуже важливу тему. Назву її "медичний фактчекінґ"
Коли ми пишемо історії, будь-яка медична інформація має бути достовірною (якщо це не вигадана медицина якогось світу, там питань немає)
Чому? Тому що читач може спокійно повірити в це, а потім втілити в життя
Як людина з вищою медичною освітою, іноді я дивлюся на фанфіки і навіть книжки і така "не розумію, що за фігня тут написана"
Тому ось вам невеличкий список важливих медичних штук, на які варто звернути увагу. І деякі навіть з прикладами))
Тред буде доповнюватися
1. АЛЕРГІЯ
Напевно, це тема, від якої у мене пригорає найбільше. Автори фф люблять приписати героям якусь алергію, щоб додати драми, але не дуже розбираються в темі, тому іноді виходить недостовірно (бо такого не існує)
Приклад перший: читаю я фанфік, а у героїні там алергія...
2 травня 1998 року.
Гаррі не одразу повірив, що це все справді закінчилося. Волдеморта більше немає. Все. Більше ніхто не помре від рук смертежерів. Ніякого терору.
Але чому він відчуває лише пустоту?
Він спочатку подумав, що це через стрес. Ось в його житті було те, що змушувало бігти, рятувати, знову бігти, а тут все закінчилося і організм відпочиває.
Але ні.
Дійшло до нього тоді, коли Джіні спитала:
— Які далі в тебе плани, Гаррі? Аврорат?
І Гаррі зрозумів, що не знає.
Гаррі хотів бути аврором? Чи він вважав це єдиним шляхом тому, що йому потрібно було перемогти Волдеморта?
Але Волдеморта вже немає. Чи справді йому потрібна кар'єра аврора?
«Хто ти, хлопче, без мене?» — прошепотіла підсвідомість голосом Волдеморта.
Почалося все з того, що його шкільний друг Макото, маґлородець, запросив на пару тижнів до себе в гості. Звісно ж, Джеймс не впустив можливість долучитися до світу маґлівських технологій і попросив показати щось круте.
Ну Макото і показав. І тепер бідні Гаррі, Джіні, Лілі та Албус слухали цілими днями від Джеймса, що таке аніме і з чим його їдять.
— Тату, слухай, а у Волдеморта ж також був чорний зошит, так? — запитав Джеймс.
— Був такий, тато його знищив, — посміхнулася Джіні.
Геловінський «пранк» від близнюків, просто тому, що вони можуть.
— Джордже, у мене є геніальна ідея.
— Та сама ідея прийшла і мені в голову. Ходімо експериментувати?
Це було за тиждень до Геловіну. Чому вони вирішили зробити це на Геловін? Зазвичай на такі питання Фред і Джордж відповідають «А чому б і ні?»
Ідея була проста, але реалізувати її було дуже важко. Близнюкам треба було зробити зілля іншої консистенції, але щоб воно при цьому зберігало свою дію.
Але вони були б не вони, якби не приймали такі виклики, правда?
За день до Геловіну було все готово. Залишилося одне.