Thread by @vol4itsa75

З усіх, хто пережив #Голодомор в моїй сім'ї, я спілкувалася лише з татовою мамою. В 33у їй було 6. Коли я була мала, мені її поведінка здавалася маразмом і лише зараз я розумію, що то був ПТСР.
"Я йшла через ліс, а на пеньках мертві люди сиділи"

Все життя вона економила і господарство було для неї важливішим ніж діти. Мого тата не відправили на лікування на море, коли давали путівку, бо в нього хворе серце. "Хто мені корову буде пасти?". Власне, тато все життя ненавидить корів саме за це.

"Заховай, бо отой прийде й забере"(пошепки)
Малою я думала, хто ж такий "отой" і чому це він має в нас щось забирати
Як бабцю забрала одна з татових сестер, то ми знайшли багато кульочків з цукерками, заховані в різні місця. Вона не їла багато й одразу. Все ховала і сама забувала

Я була занадто мала, щоб розпитувати і дуже шкодую.
"Ми якось знайшли шматок сала, мені маленький відрізали. Аж тут хтось в двері стукає. То я взяла і рот бігом вкинула" - сміється.
Приходили люди з довгими прутами і по всьому обійстю землю перевіряли, щоб не було нічого закопано

Їли все, що не отруйне було. Мамина сім'я жила на межі з лісом. Перетирали жолуді на борошно і пекли млинці.
Наймолодша сестра маминої мами, коли ліс здали в оренду і поставили там сітку, дуже кричала, що той ліс їм життя врятував, а їх тепер туди не пускають.

Старша сестра одного діда працювала на заводі, то носила його малого з собою в мішку на плечах, в сусіднє село. Бо на заводі раз на день якусь юшку давали.

Про сусідів, які їмли своїх дітей намагалися не згадувати, але казали, що такі сім'ї були і з ними потім не розмовляли односельчани.

Коли хтось говорить про примирення, я відповідаю, що хочу побачити, як росіяни їдять своїх дітей, б'ються за зернину. Я буду насолоджуватися цим видовищем!
Кожен з них живий, тому що їхні предки з'їли той хліб, який відібрали у моїх. А вони навіть не хочуть цього визнавати.

Я перетерплю всі блекаути. Переживу морози. Аби тільки ця битва нарешті закінчилася нашою перемогою і ми нарешті змогли будувати свій дім, а наші вороги понесли покарання за все! За кожну сльозу, за дітей, які померли в муках. За кожну зернину, яку в нас відібрали!