З усіх, хто пережив #Голодомор в моїй сім'ї, я спілкувалася лише з татовою мамою. В 33у їй було 6. Коли я була мала, мені її поведінка здавалася маразмом і лише зараз я розумію, що то був ПТСР.
"Я йшла через ліс, а на пеньках мертві люди сиділи" Все життя вона економила і господарство було для неї важливішим ніж діти. Мого тата не відправили на лікування на море, коли давали путівку, бо в нього хворе серце. "Хто мені корову буде пасти?". Власне, тато все життя ненавидить корів саме за це.