Обіцяв описати свій особистий досвід з Бахмута. Кілька разів починав писати і виходило в стилі менторства для самого себе на рік молодшого. Нічого з цим вдіяти не зміг, тому так і буде. Додаю також дещо з розповідей та досвіду побратимів. Тут і солдатське і особисте 1/
Холод і сирість. Добре продумайте утеплення куди б не йшли. На розвідку чи в окоп. Коли під ногами багно і вода, гумові чоботи - добре коли ви ходите, але погано, коли стоїте. Навіть якщо вони з утепленням. Замерзнете, воно вам нада? Талани - краще. Слава Таланам 2/
Коли скрізь багнюка, подітись ніде. В болоті буде все. Зброя, амуніція, БК, одяг, особисті речі. Треба подбати щоб було місце щоб все це сушити при поверненні (тепле і сухе). Вода зробить важчим і скованішим. Погода нині мінлива. Сьогодні сніг, завтра дощ, опісля мороз 3/
Маленькі саперні лопатки - повне гімно. Краще тягати за собою повноцінну лопату. Звісно маленька лопата - краще, ніж ніякої. І вона допомагає. Але більша лопата (і міцніша) - краща лопата. А враховуючи лісопосадки, варто ще й сокиру мати 4/
Коли ведуться інтесивні бої, ротація на позиціях затримується. Треба бути до цього готовим. Доба може перетворитися на дві доби і три. Треба продумати сухпайок, воду. В кожному шарі спорядження мають бути запасні сухі шкарпетки. Слава шкарпеткам 5/
Організми слідкують коли відбувається ротація і ведуть обстріли проходів, по яких пересуваються групи. Якщо єдиний шлях відходу - посадка, очікуйте прощальний сплют з мінометів і навіть Градів. Це кращий час щоб вас убити, бо ви вийшли з окопу, в якому ховалися 6/
Над головою завжди висять дрони. Їхні і наші. Дрон може скинути на голову боєприпас. Але по можливості все ж уточнюйте чий дрон у повітрі. Якщо не зіб’єте помилково свій, можливо він врятує вам життя. Попередить про наближення підарів або скоригує на них арту 7/
Піхота з окопа теж може коригувати артилерію та важкі протипіхотні засоби. Не треба мати технічну освіту для цього. Треба пропрацювати алгоритм як це робити. Мати зв’язок. З‘ясувати які умовні позначення використовуються у секторі. Якими картами користуватися 8/
Варто забути історії про безпомічних мобіків і зеків, які самі розвалюються на ходу. Організм зі зброєю може вас убити. Зрештою, вам про це забути не дадуть. Та краще зробити все до того, як потрапити в сектор. Це в першу чергу для новачків, які прибувають і не були на бойових 9/
Якщо ваша позиція в лісопосадці, підари хочуть викрити її. Для цього можуть стріляти над головою неприцільно. Провокувати на вогонь у відповідь. Коли ви відповідаєте, вони бачать звідки постріли і вже гасять вас. Це треба враховувати 10/
Якщо у вас є дрон і ви проводите аеророзвідку, слідкуйте за оточенням (це для тих, для кого це факультатив, а не постійна робота). Якщо біля вас починає розгортатися міномет, женіть в шию або міняйте позицію. Вони підуть, а прилетить по вас 11/
Не вся арта стріляє точно. Не всі пілоти коригують точно. Часто треба притертися/пристрілятися. На це йде час і боєкомплект. Іноді десятки снарядів ідуть в молоко, іноді кількох вистачає щоб знищити організмів під корінь. Майте терпіння, але робіть висновки, може щось не так 12/
Якщо вам сказали, що на позиціях є зброя, боєкомплект та інше, це не означає, що так і є. Зброя може бути неробоча. Припаси можуть не донести або понести на іншу позицію. Треба перевіряти або брати з собою 13/
Те ж саме з людьми. Командир може бути впевнений, що в нього на пункті 4 людей, а їх насправді 2. Бо хтось вже поранений, а хтось захворів. А інфа до командира через одну-дві ланки не дійшла. Він може вважати, що сусідній підрозділ стоїть, а він вже знявся, не попередивши 14/
На рацію не завжди можна покластися. Зв’язок глушать. Рації втрачаються на позиціях під час бою, пересування тощо. Якщо рацію втрачено, всі треба перепрошити. Скоріш за все підари вас вже слухають 15/
Не забувати налагодити зв’язок з місцевими жителями. Так вони там ще є. В них є потреби. Ймовірно серед них є колаборанти, але ви їх не вирахуєте. І це не ваше завдання. Можете не попадати на очі - не попадайте. Не можете - поводьте себе дружньо 16/
Фото/відео в соцмережах краще викладати коли вже не на тих позиціях. Краще потерпіти місяць/півтора. Організми проводять операційну розвідку і можуть вирахувати місця куди можна успішно накидати вам. Як не вб’ють, то покалічать 17/
Найстрашніше - це авіація. Навіть своя - це страшно. Краще не потрапляти на відкриту місцевість, тим більше, коли авіація ворога в повітрі. Ми знаємо коли вона в повітрі. Підари знають коли повітрі наші 18/
забув про дисклеймер для військових з досвідом))
Танк - це теж страшно. Зараз підари намагаються ховати і використовувати танки більш обережно. Стріляє прямою наводкою. Часу між виходом і прильотом нема. Свист артилерійського снаряду можна почути. Як він шурхотить об повітря. Є мінімальний час упасти. Танк часу не дає 19/
Треба дивитися під ноги скрізь, навіть там, де, здавалося б, боятися нічого. Лінія зіткнення нестабільна. Можна нарватися на сюрпризи як від наших, так і від русні. Другий варіант у нас був 20/
Треба постійно думати про воду. З водою в Бахмуті біда. Тому питання постачання, зберігання, запасу води завжди має в вирішуватися і бути у фокусі уваги. Можна не пити багато на позиції, але поза нею води треба чимало. І її на місці може просто не бути 21/
Щодо тактики організмів, то я описав у цьому треді. На прикладі, знятому й проаналізованому власноручно. Взагалі вважаю, що треба не цуратися підтримувати бій піхоти дронами 22/
Ну і ще. Дивовижно як потрапляння в сектор на бойові може все розставити на свої місця, якщо штаби намагалися до цього, як то кажуть, пхать невпихуєме. Ми ж не плекаємо ілюзій про те, що з армії совок та інші негативні явища ще не вибитий повністю, правда? 23/
Наприклад, якщо є люди, які десь постояли біля аеророзвідки і через своє знайомство в штабі намагаються робити кар‘єру. А робочі підрозділи, які не мають формального статусу (ще одна проблема: по штатці це часто звичайні стрільці), намагаються відсунути в бік 24/
Як тільки ви потрапляєте в зону бойових дій, все це вже не має значення. Той хто працює і дає результат, на його послуги одразу виникає серйозний попит в секторі. І знайомства в штабі вже не мають такого значення 25/
І дивовижно, як після виходу на ротацію, може початися наступне коло цієї історії. Але ми вже знаємо як буде коли ти знову заходиш в сектор. Ти піднімаєшся в небо і ти знову потрібен, коли добре робиш свою роботу. І нема різниці чи є в тебе знайомі в штабі 26/
вийшло щось загальне про досвід, але здобуте саме в Бахмуті. Більш розлого про все це пишу тут:
Зараз працюємо над тим щоб на наступному етапі робити не просто відновити, але й збільшити свої спроможності. Почнемо звісно з поповнення/відновлення парку Mavic 3.
Такі от справи, котани. Кажуть, в нас однакові вирази обличчя. Може бути.
Взагалі приручати тварин в зоні роботи не радять. Але хто я такий щоб відмовити їй в тому, щоб трохи погрітися об шкіряного мішка
Більш розлого свій досвід описав тут у кількох текстах. Це дещо інший формат, тож можете прийти сюди і почитати. Якщо вас не лякає трішки графоманії))
Раптово)
Частина засвоєного досвіду у бюлетені @TDF_UA
Гадаю, це важливе доповнення. Ми концентруємося на тому, що нам треба бронетехніка та інші вундервафлі. Але не варто забувати про те, що потрібно піхоті. Малокаліберні міномети та станкові гранатомети. І БК до них. Багато БК.
Загалом ні для кого не секрет що росіяни хочуть зробити на лівому фланзі оборони Покровська-Мирнограда. Змігши прорватися далі в районі Котлиного, пересікши Казений Торець в районі Разіного, вони почали розрювати свій прорив, намагаючись захопити Шахове і Родинське. 1/
Якщо повидитесь на картинку вище, то там червоним кольором позначені дорога між Новим Шаховим і Шаховим. Її москалі мають захопити щоб полегшити захоплення Шахового. Дорога знаходиться на висоті над самим селом. Також червоним підсвітив ділянку залізниці від Родинського, яка веде і до Добропіллля і до Новодонецького. 2/
Для міцного контролю над ділянкою їм треба взяти під контроль залізничну станцію Дорожнє. Жовті стрілочки - можлива логіка спроб просування. Не константа. З Дорожнього можливо буде організувати їхні улюблені штурми на мотоциклах в напрямку Білицького. 3/
Meanwhile, the russians continue their offensive, attempting to capture Rodynske and encircle Pokrovsk-Myrnohrad. At this point, we are no longer dealing with mere pressure, but with deliberate attempts to throw our defense into chaos. 1/
The enemy continues to push forward with superior infantry numbers, whose task is not just to advance but to increasingly fragment our defense and make it less dense. It's no longer just about pushing our forces out of their positions. 2/
The enemy is deliberately trying to push its infantry deeper in. Wherever there's a chance to bypass our positions and infiltrate as far into the rear as possible, they take it. This creates a situation where fighting sometimes takes place beyond the front line — during our own movements — because we now know the enemy may be encountered deep behind our positions. 3/
Тим часом, москалі продовжують наступ, намагаються захопити Родинське та оточити Покровськ-Мирноград. Зараз маємо справу не просто з продавлюванням, а спробами хаосизувати нашу оборону. 1/
Противник далі тисне переважаючим числом піхоти, яка має задачу не лише просуватися, але й все більше розщеплювати оборону, робити її менш щільною. Тепер мова не лише про те, щоб витіснити наші сили з позицій. 2/
Противник свідомо намагається загнати свою піхоту углиб. Там, де є можливість пройти подалі від наших позицій і заскочити як найдалі у тил. Це створює ситуацію, коли бої час від часу відбуваються за лінією зіткнення (дуже умовною) під час переміщень наших, які тепер знають, що можуть зустріти противника на певній глибині за нашими позиціями. 3/
Добропільський напрямок. Противник завалює м'ясом, як і на інших напрямках. І за цим м'ясом підтягуються пілоти, РЕБ, артилерія. мотострілецькі полки рф проливають кров, щоб їхні дронарі змогли атакувати Добропілля і околиці, чим вони дуже активно займались декілька днів, фактично захопили контроль з повітря над трасою від Добропілля до Родинського. 1
Зараз умови, які дозволяли їм це робити так легко, змінилися, проте це тимчасова історія. з часом сприятливий вітер стане не єдиним фактором, який дозволяє масово атакувати місто fpv дронами, адже противник поступово скорочує відстань. 2
оборона в лісосмугах, полях і балках між Костянтинівкою і Мирноградом яскраво показала якою тактикою буде користуватися противник та які результати вона може принести. часто оборонні позиції знаходяться далеко одна від одної з огляду на особливості місцевості і наявність ресурсів. 3
Зазвичай ми сильно фокусуємося на поточній ситуації в короткому моменті. «Раптом» москалі збільшили дальність застосування своїх fpv і знищують логістику в тих місцях, які для фронту вважалися достатньо безпечним тилом. Раптом в нас посипався фронт в районі Воздвиженки і Сухої Балки. Раптом… 1
Хоча всі ці події частково є наслідками рішень, які ухвалили чи не ухвалили раніше. Чи допущених помилок. Звісно неможливо все передбачити, але є проблеми, про вирішення яких говорили дуже давно, але це ігнорували, а зараз маємо дуже небезпечні наслідки. 2
Коли наша армія опинилася в ситуації відсутності резервів, москалі почали грати в гру, яка їм дуже подобається і приносить непогані результати як для нинішнього розвитку озброєння і смертоносності фронту. Наприклад. Коли минулої весни росіяни прорвалися в Очеретине, вони почали методично захоплювати всю висоту, на якій розташоване селище. 3
Мотоцикли, то мотоцикли. Утримався від жвавого обговорення (публічного) переймання деякими нашими підрозділами російської тактики використання мото (в найбільш прямому сенсі слова) піхоти. Хоча може і дарма, адже це вже невід'ємна частина тактики. 1/
росіяни щільно вбудували використання легкого "одноразового" транспорту для штурмів та логістики в першому ешелоні. Це не новинка нинішньої кампанії, попередня літня кампанія теж була позначена такою особливістю. 2/
Розглянемо в контексті наступу росіян, які протискаються між Покровською агломерацією і Костянтинівкою (і не тільки). Але дам ще деякі узагальнення. Використання мотоштурмовиків (як і піших) для росіян обумовлене наявністю ресурсу для цього. Вони готові миритися із супутніми втратами. 3/