3 АК заявив про ураження – КПП «Ізварине» на кордоні між Україною та рф на території окупованої Луганської області. Ця новна не лише гарна сама по собі, але й наштовхує на пвні очікування. 1 Неподалік проходить справжня дорога життя - траса М4. Це транспортна артерія, яка глобально має певно ще більше значення, ніж траса М14, яка забезпечує логістику через "Кримський коридор". 2

Вирішив розширити тему значення дарів СОУ по "Кримському коридору". Це важливо з багатьох причин. По-перше, нещодавня дискусія про відповідальність за мідлстрайки нині перейшла в практичну площину з відчутними результатами. По-друге, ці самі результати вже є не тільки у вигляді підтверджених уражених цілях, а й у визнанні противника. 1 Це підтверджується деякими новинами крайнього часу:
- окупаційна адміністрація Херсонщини починає вводити обмеження на пересування територією півдня Херсонщини у напрямку Криму;
- є підтвердження про проблеми із забезпеченням населення паливом у окупованому Криму (причиною можуть бути як удари по логістиці, так і результати атак на нафтову інфраструктуру). 2

ТТХ озброєння і особливості бойових дій здатні змінити те, що довгий час вважалося чимось само собою зрозумілим. Одразу після окупації Криму, росіяни бажали отримати сухопутний коридор до півострова. Роками ця смуза землі була досить глибоким і відносто безпечним тилом. 1 Разом з автомобільними та залізничними шляхами і азовськими портами контроль на півднем Донецької, Запорізької та Херсонської областей забезпечив росіянам великі логістичні можливості. Донецька агломерація продовжує бути базою для ведення подальшого наступу в Донецькій області та надалі на Дніпропетровщину. Маріуполь і Бердянськ також логістичні вузли з портами. Волноваха, Пологи, Токмак - залізничні вузли. Чорним зоюражено залічничні колії. 2/

Одна із особливостей українських міст Донбасу (та й Запоріжжя) полягає в тому, що вони розташовані в низовинах, поближче до джерел води. Лише деякі міста можуть похвалитися тим, що розташовані на відносному підвищенні, що автоматично покращує умови для побудови їх оборони. 1/ Тут ви можете побачити перспективу з нашого боку, дивлячись у бік противника. Жовтий колір - це мережа укріплень. Її намалював @Playfra0 і люб'язно поділився своїми напрацюваннями, які він довго і скрупульозно веде, використовуючи супутникові знімки. Я наклав його роботу на свою карту. 2/

Донбас 2026.
На початку чергової “літньої” кампанії на Донеччині та на порозі двох років постійної роботи на Покровському напрямку, не зайве подивитися в якій точці ми знаходимось. 1 Практично захопивши Покровськ і Мирноград, росіяни отримали зручну базу для організації подальшого наступу як на захід, так і на північ. Базу для пунктів управління, пілотів, РЕБ, логістики тощо. 2

A short story about yet another one of the million factors (more precisely, a combination of several circumstances) that influence the fighting near Pokrovsk. It is also about how crucial it is to have the full range of weapons in the necessary quantities to solve all the problems that keep raining down on us. 1/ The russians’ heavy aerial bombs, missiles, and drones allow them to gradually erode the advantage we have while defending within large industrial facilities and dense urban areas—compared to an enemy that is often forced to advance, at best, through networks of tree lines and ravines. 2/

Коротка історія про ще один з мільйона факторів (точніше поєднання декількох обставин), які впливають на бої під Покровськом. Також про те як важливо мати повну номенклатуру зброї в потрібній кількості для вирішення всіх проблема, які сиплються нам на голову. 1/ Наявність у росіян великої кількості важких авіабомб, ракет і дронів, дозволяє їм поступово ламати нашу перевагу, яку ми маємо обороняючись в межах великих промислових об'єктів та щільній міській забудові на противагу противнику, який змушений просуватися в кращому разі мережею лісосмуг і балок. 2/

Будь які спроби аналізу бойової роботи незалежно від того працюєш ти в полі, в пункті управління за монітором чи інде в певному секторі, стикаються з тим, що люди виходять з власного досвіду та певних специфічних проблем свого сектора. Це призводить до того, що узагальнення самі по собі часто не працюють для інших ділянок фронту. 1 Ми завжди повинні критично підходити до того, що робимо, адже пошук ефективної тактики і технічних рішень має бути постійним процесом. Тож і сприйняття критичних зауважень має виходити з того, що ми з них можемо почерпнути. Також треба пам'ятати, що ми не живемо в ідеальному світі і які б не були геніальні ідеї щодо того як треба воювати, ми завжди стикаємося з "тертям", яке опускає нас на грішну землю. 2

Деякі знайомі продовжують постити підсумки року, а дехто «антипідсумки». Дехто в контексті війни. Побуду занудою і скажу, що під час війни підбивати підсумки календарним роком - це те щоб релевантно.

По-перше, війна розвивається нелінійно і навіть цей календарний рік можна розбивати на кілька періодів, а якщо вдаватися в специфічні деталі, то ще й в географічному розрізі. По-друге, якщо вже на те пішло, то певно більш коректно «підсумовувати» виходячи з дати початку повномасштабної війни.

Проте, оскільки кожен вирішує сам для себе що коректно, а що ні, і що аналізувати ситуацію варто постійно, то чому б ні? Напишу які підсумки/висновки чи подекуди субʼєктивні припущення прийшли в мою неспокійну голову в 2025 році.

Для мене особисто і для нашого підрозділу цей час став перехідним в прямому і переносному сенсі. Ми зіткнулися з трансформаціями як нашого війська, так і противника. Буду давати загальну тезу і розшифровувати. 1/ - Противник продемонстрував наскільки добре вміє переймати досвід і напрацювання та масштабувати їх.

Після завершення осінньо-зимової кампанії, ми на власні очі побачили і відчули на власній шкурі якісний стрибок противника в дроновій компоненті. Підрозділи fpv противника включно з Рубіконом стали грізним суперником. Ривок росіян в районі Воздвиженки супроводжувався дуже дошкульною роботою цієї складової російської армії. Просування їх в районі Добропілля, що було логічним продовженням наступу в районі Воздвиженки-Коптєвого і створена цим серйозна криза - це у тому числі їхня заслуга. Вони серйозно на це вплинули. При цьому мова йде не просто про переймання і масштабування досвіду, а про дуже масивні комплексні процеси. 2/

В одному з попередніх текстів я задавався питанням про грані неадекватності москалів у плані оцінки ситуації на полі бою. Зокрема на прикладі Купʼянська і у районі Добропілля-Покровська. 1/ Зокрема мене цікавило питання чи вірить насправді хуйло в розповіді про «повністю взятий Купʼянськ» і більш позитивну мапу в Донецькій області, ніж ситуація є насправді? Чи казки про мільйон оточених батальйонів та захоплене місто - це заготовка для певної аудиторії (своє населення, американці тощо). 2/

By demanding that Ukraine hand over the rest of Donetsk Oblast without a fight, the russians are acting on many levels at once. I think that once they see that certain “brokers” are pressuring Ukraine to do this, they will also add a demand to give up the remaining parts of Zaporizhzhia and Kherson. 1/ This is yet another trap. No matter what, the russians will continue trying to seize the rest of Donetsk Oblast by force. They have plans and accumulate resources for this. They are doing it right now and will keep doing so. The same applies to Zaporizhzhia. 2/

Вимагаючи без бою віддати решту Донецької області, росіяни діють на багатьох рівнях одночасно. Думаю, відчувши, що ріелтори тиснуть на Україну, вимагаючи цього, вони ще й додадуть вимогу віддати їм решту Запоріжжя і Херсон. 1/ Це чергова пастка. москалі у будь якому разі будуть далі силою намагатися захопити решту Донецької області. В них є плани і ресурси на це. Вони цим займаються просто зараз і будуть продовжувати. Та й на Запоріжжі теж. 2/

Розмови про гіпотетичний мир зараз є дурістю не тому, що ми дуже хочемо вічно воювати. А тому, що росіяни не відмовилися від мети знищити нашу країну. Це показують "інсайди" з переговорів у Москві. 1/ Їм тисне існування нашої країни загалом. А тому вони і розповідають зараз, що їм тисне українська армія і чисельність її, яку вони не можуть диктувати, їм тисне пояс укріплень в Донецькій області, який вони хочуть отримати без бою. 2/

Поговорімо все таки про війну на виживання. І про противника. Ми багато критикуємо підхід до управління та комунікації в наших Силах оборони. А що там в росіян? Адже в них відмінна задача від нашої і офіційна пропаганда вирішує її по-своєму. 1/ Коли ми намагаємось оцінити ситуацію і зробити якісь висновки, то опираємось на відоме нам і ніде правди подіти, на власний світогляд. Є певні дані про втрати росіян, їхній прогрес, плани, якісь дані про ресурси і економіку тощо. А як щодо невідомого? 2/

The Reverse Side of Diffusion. In the previous two texts I concluded that the opponent’s tactic of penetration–infiltration–flanking (call it what you like) into the depth of a thinned-out defence shows that a diffusion process is happening on the battlefield, where forces are breaking apart the very concept of a front line. 1/ In places the penetration becomes mutual, which already implies a flip side of the coin for the enemy: if our forces penetrate between battle formations, the enemy no longer controls the process. They are equally at risk — their fighters run into groups of our soldiers and suffer losses. 2/

Зворотний бік дифузії. В попередніх двох текстах зробив висновок, що тактика проникнення-інфільтрації (називайте як завгодно) противника вглиб розрідженої оборони показує, що на полі бою відбувається процес дифузії, коли війська ламають саме поняття лінії зіткнення.  1/ Проникнення подекуди стає взаємним, що вже означає наявність зворотного боку медалі для противника, адже якщо і наші сили проникають між бойовими порядками, то ворог вже не контролює цей процес. Він так само ризикує, його бійці наштовхуються на групи наших бійців і несуть втрати.  2/

Around the time I was writing about diffusion at the front, "Texty" published a structured piece about what the situation on the battlefield roughly looks like. They made a clear diagram of the penetration ranges of various means of strike. The visualization really gives a good impression if you view the situation schematically. 1/ The first thing I thought when I looked at the diagram was that it clearly lacks other aerial assets besides drones — for example, air-launched missiles and aerial bombs dropped from helicopters and aircraft. I think that would make the diagram more complete. 2/

Десь у той час, як я писав про дифузію на фронті, Тексти видали структурований матеріал про те, як приблизно виглядає ситуація на полі бою. Гарно зобразили наочну схему відстані проникнення засобів ураження. Візуалізація справді дає непогане уявлення, якщо сприймати ситуацію схематично. 1/ Перше, про що я подумав при перегляді, що на схемі явно не вистачає інших повітряних засобів крім дронів. Скажімо авіаційних ракет і авіаційних бомб, які запускають з гелікоптерів та літаків. Гадаю, це б зробило схему більш повною.  2/

Дифузія. Це те явище з фізики, яке віддалено нагадує стан поля бою зараз. Проникнення атомів однієї речовини між атомів іншої. Проникнення бойових одиниць одного противника в порядки іншого і навпаки. Взаємний процес. 1/ Всі звикли до того, що хтось, маючи відповідну інформацію про розташування українських та російських сил на полі бою, може намалювати лінію на карті і ми всі чітко будемо бачити ситуацію. На деяких ділянках фронту це втратило актуальність. 2/

Pressure and Chaosization.
The russian offensive in Donetsk region has become an indicator of how the enemy applies its accumulated experience, compensates for its own weaknesses, and skillfully exploits ours.
Photo: settlement of Zorya, after an airstrike on one of the AFV UAV positions. 1/ For me personally and for our unit, the russian spring push in the Pokrovsk–Kostiantynivka area coincided in time with a change of unit (though not of sector), style, and structure of work. 2/

Натиск і хаосизація.
російський наступ в Донецькій області став показником того, як противник втілює накопичений досвід, компенсує власні проблеми та вдало використовує наші.
Фото: н.п. Зоря, декілька діб після авіаудару по одній з позицій БПЛА СОУ. 1/ Особисто для мене і нашого підрозділу весняний ривок росіян в районі Покровська-Костянтинівки збігся в часі зі зміною підрозділу (але не сектору), стилю та побудови роботи тощо. 2/