#BlackHoleWeek 1. В середині ЧД існує #сингулярність (СНР), в якій міститься маса самої ЧД. Екстраполяція рівнянь Ейнштейна показує СНР як об'єкт певної маси нескінченно малого розміру та густини. Для Шварцшильдівський ЧД (на відео a=0) СНР є точкою. Для ЧД Керра - СНР є кільцем
В реальності СНР, мабуть, має планківську густину (~10^94 г/см^3) та розмір (загальноприйнятої квантової теорії #гравітації не існує) 2. При перетинанні горизонту подій часоподібний шлях (обов'язковий "рух в часі") змінюється на просторовоподібний (обов'язковий "рух в просторі").
Для #ЧД#Шварцшильда така зміна лише одна, що означає неминуче падіння на #сингулярність того, що перетнуло горизонт подій. Для ЧД #Керра та Райснера-Нордстрома горизонтів як мінімум два. Їхні відносні розміри залежать або від спіну для першої або від величини заряду для другої.
3. Кільцева СНР для ЧД Керра орієнтована в площині екватора і її розмір залежить від величини спіну ЧД - чим більший спін, тим ширше кільце. Саме кільце товщини не має і може бути не неперервним. Тіло може потрапити в таку СНР рухаючись лише в екваторіальній площині.
Тіло може пройти крізь кільце такої СНР і потрапити в гіпотетичний нескінченний "негативний #простір". 4. ЧД #Керра мають цікавий зовнішній регіон - ергосферу, зовнішня межа якого називається статичним лімітом, внутрішня межа є горизонтом подій.
Всередині ергосфери внаслідок т.зв. ефекту Лензе-Тірінга жоден об'єкт не може перебувати в нерухомому стані і буде рухатись в напрямку обертання ЧД.
Теорія надр ЧД Керра, насправді є математичною ідеалізацією, оскільки сама теорія таких ЧД постулює їхнє вічне існування.
Теорія також допускає настільки велике значення спіну, що горизонт подій зникає, але це, найімовірніше, неможливо (теорема про те, що "ЧД не має волосся"). До того ж кільцева СНР є нестабільною і може проявляти ознаки відштовхування
На відео - вірт. політ до реалістичної ЧД Керра
#BlackHoleWeek 4 факти про чорні діри. 1. Чорна діра (далі ЧД) - область простору-часу, яка не може "спілкуватись" із зовнішнім #Всесвітом. Межею чорної діри називають умовну поверхню - #горизонт подій. З-під неї назовні не можуть "вийти" жодні об'єкти та електромагнітні хвилі.
2. Чорні діри за масою поділяють на три типи а) зоряних мас (від ~2 до ~100 мас Сонця), б) проміжних мас (від сотень до 1 млн мас Сонця), в) Надмасивні ЧД (> 1 млн мас Сонця). Найлегша відома ЧД - GW190814 (~2.6 мас Сонця). Найважча - в ядрі квазара TON 618 (~66 млрд мас Сонця)
3. Чорні діри теоретично поділяються на два види - ті, що обертаються та ті, що не обертаються. Перші називаютсья ЧД Шварцшильда. Другі - ЧД Керра-Ньюмена. Інколи згадують теоретичний вид ЧД із зарядом - ЧД Райснера-Нордстрема. В реальності інують лише ЧД Керра-Ньюмена.
Наш #МОН як прокляте місце. Хто б не прийшов туди новий, швидко починає нести повну хрінь. Їхні нові "ініціативи" щодо середньої #освіти просто треш. Прибирання природничих предметів з 10/11 класів та проблеми навантаження.👇
Проблема навіть не в програмах, хоча #програми об'єднаних #дисциплін це просто треш). Суть в свободі гнучкості викладання на місцях. До того ж, оці об'єднані програми (природничі предмети) повинен читати один (!) вчитель. Мені реально шкода цих вчителів та дітей, яких вони вчать.
Щоби Ви розуміли, з тиражу одного підручника (це 3 роки) автори мають дуже і дуже хороший гонорар. Якщо авторів один-два, то це супер заробіток. Тому ця "індустрія" перетворилась по суті на бізнес, а не намагання дати #знання та #вміння.
Астрофізики, досліджуючи за допомогою радіомасиву #ALMA воду в диску протозорі V883 Оріона на відстані ~1305 св. роки, встановили вражаючий зв'язок між водою та міжзоряним середовищем, що приводить до висновку, що земна #вода старіша за саме #Сонце! ⬇️⬇️
Мова йде про встановлення зв'язку між планетезималями (первинними "складовими" планет) та кометами. Ці нові спостереження показали перше виявлення молекул води в протопланетному диску ще без його суттєвої трансоформації.
Були нарешті знайдені свідчення, які пов'язують воду на пилинках міжзоряного середовища та планетних систем, включно з нашою. Суть полягає у порівнянні вмісту дейтерія та водню у водних молекулах в прото- та вже сформованій планетній системі.