Thread by @Tonny52337430

Сьогодні я вам розкажу про бій, після якого я прийняв пропозицію стати офіцером⏬️

… нашу позицію дежурно обстрілювали на протязі пару годин. Діло йшло до обіда, виповзши з окопа я розпалив невеличке багаття незважаючи на моросящий дощ. Зробив собі чай та стояв смажив

ковбасу. В рацію передали, що по перехвату ворог планує провести атаку в нашій полосі. За день до була розйобана спшка в парі км, то ж я особливо не очікував чогось у нас. Наша позиція являла собою еталонний воп, з купой вогневих, сполученних траншеей та лежек. Це була така

буква Г. Перед нами був пустирь метрів 100, і там починалось село.Вообщем стою жарю ковбасу, чую вог йобнув. Перша думка, Берсу стало скучно вирішив розважитись пострєлушкой. Кусь ковбасу. Коли почув другу плюху, я вздохнув проковтнув шмат ковбаси і не випуская чашки з чаєм

попіздим на передній край. Якби сумно не сумно, а бк нехуй вистрілювать.
⁃Берс, нахуй граєшся?
⁃Так це не я.
⁃В сенсі?
⁃Та он звідти стрельнули.
Кличу Юриста з пкмом. Нарізаю задачу: - дай но 25 короткими чергами з запсаноі позиціі. Юрист моститьтся. Працює та

ззміщаєтся.
У відповідь починає гатить туди відділення підарів. Ну що ж битва за воп Цегла почалась…
Ком взводу ловить бойовий раж та починає кричать всяку ахінею, я йому сиплю ти блять доповідай та корегуй стрільбу. Стрільбу корегувать бере на себе Берс. Я починаю дережувати

вогневими засобами висуваючи то рпгшників то пкм в сторону ворога. Працюємо і зміщуємось. Дикий бере на себе організацію тилу. Щоб нас не обійшли. В якийсь момент ворог накоплюєтся біля староі хати на чердаку якоі були віники сушеноі коноплі. Пробігая по траншеі коротко кричу:

⁃Я хочу щоб цей дім палав. (Цю хуйню мені досі згадують). Велік любязно прохуярює дім трасерами та запалює його. Лео стріляє з автомата та зразіє свого першого підара. Він в ахує сідає на дно окопа та віддає автомат. Решту бою він лише споряджає набоі. Ворог починає пробувати

охопити нашу букву Г. Звісно ж там була позиція. Кулеметне гнізно на вістрі Г. Гніздо мовчить. Я кричу хулє не працює пкм. Беру з собою Берса та сунем туди. По дорозі бачу Фіксіка. Малому 19 років він переляукано крутить очима. Даю йому понятну задачу - споряджай ленти

до пкм. Якщо кулемети замовкнуть нам пізда. Забіжу вперед - він ібашив ті ленти, як ударник труда. Забігаю в гніздо там сидить Саід. Саід довбойоб. Потім ще окажется що він шизофрєнік, з солєвою залежністю. Але це буде потім. Питаю хулі пкм мовчить, та той сьой не стріляє. Перед

цим гордий джигіт піздів який він воін. Досилаю патрон. Затик. Переспоряджаю - вогонь. Берс стає сзаду з біноклем та коректує мене. Починаю поливать. За годину я вібу 800 патронів. Ствол буде рижим, але підари так і не зможуть обійти нашу позицію і подавити гніздо.

До бою приєднуюются міномети, спг та агси з обох боків. В рацію чую радісний гекіт мінмоетників. При цьому вони ледь не закидують міну до мене в окоп. Офіцер там все в угарі тож починаю матюкатись і зміщать вогонь міномету від себе. ПОпутно мене намагаются подавити рпгшнкі

підарів. Але хуй там коли в тебе окоп глубокий. В якийсь момент влітає наша беха до бою, і як скаже Лео - просто матерія починає зникати.
Попутно розвалюєм бзшками пару хат в які забігають підари. Посеред цього увлєкатєльного досугу, розумієм що ні хто не слідкував за

розходоим бк і сємочкі підходять до кінця.
Кажу Дикому кого відправим за бк? А щоб ви розуміли тре було вийти з вопу та піздярить по полю км до наступноі точки. А він диивится на мені і каже: - Та походу ми і підем. Блять. Берем з собою Веліка,

Адвоката і вибігаєм з цієі посадки. По дорозі в нас була припрятана тачка. Так, так я планіровщік прям піздец. Забігаєм на точку. Берем бк в тачку на нас тіпи дивляться і такі і шо ви ото туда назад? Та кажу так. Подивились як на небіжчиків а там вибухає все. В димах.

Огнях. Красіво. Тачка ламаєтся через 15 метрів і ми ото ящики на горби і назад.
Нас зустрічають як матусю з базару. В якийсь момент передають що в нашу сторону виіджають три танки. Даю команду навесом стрілять з рпг в ту сторону, заради суто псизрлогічного ефекту. Зараз розумію

що то затєя хибна. Підключаются топори і підари розвертаются.
В якийсь момент починаєм планувать вихід за водою. Тут вже попроще бо гора бутилів лежить в парі сотень метрів. Спортік зачихляє що він кмс по файтінгу, і якби він вийшов раз на раз. На що Дикий йому каже раз ти

не кмс по носінюю води то завались. Піздуємо за водою, посеред всього цього спортік починає стонать що його спині пізда. Йобаний врот 19 річний інвалід труда. З горем затягуємо воду. По раціі передають шо до нас прийде в підкріплення Джексон. Джексон був через дорогу від

ношоі Г і тримав інший край села в складі зведеного вопу Бетон. Завязуєтесь перестрілка я підбигаю і кричу на тіпів що походу погнав френдлі фаєр. Уточнюю у Джексона його диспозицію, на що він каже нє братік ні куди я не пішов бо наказу не було. Ах то не ти? Починаєм гатить

у відповідь. Викликаю Адвоката - дистанція 125, карандашом. Адвокат ідеально ложить і на цьому бій закінчуєтся. 5 годин пролетіло, як щелчок пальців. На фоні горить хата, красіво.
Вночі нас міняли полтавчани, пара чоловік проєабалсь. І коли ми виходили, знаєте ця хуйня коли

багато всбього стаєтся за секунду. Один кричить своі, інший стріляє, куля проходить поряд з моєю головою і Берсу прохуярює спальнік прикручений до рюказка. Видихаю і просто вже без емоцій веду своіх вказав шлях потеряшкам.

Мамо я на шпальтах газет.