Реальне життя і теоретики наступу. росіяни таки вирішили спробувати
затиснути фланги ЗСУ на Токмацькому напрямку, якщо вже не виходить зробити як пише книжка і оточити наше угруповання. Також вони намагаються повернутися в Роботине. Тред🧵про теорію і реальне життя як воно є 1/
Ми чули багато критики, що ЗСУ наступають не там і не так. Що діють надто малими силами, що треба використовувати більші з'єднання і більш концентровано і ще багато чого, що говорять люди, які навіть не наважилися б почати те, що робимо ми 2/
Давайте припустимо, що ЗСУ почали тут наступ цілими бригадами, масштабний наскок великими наземними силами з обмеженою підтримкою з повітря при десятикратній перевазі окупантів у цьому самому повітрі. Без необхідної кількості тактичних систем ППО для прикриття наступаючих 3/
Через мінні поля, в лоб, з урахуванням всього того, про що я вже не раз розповідав. Результат можна уявити. Не розумію чому теоретики не мають достатньої уяви щоб змалювати цю картину в себе в голові. Це була рожева мрія російських окупантів. Ідеальний початок і фініш 4/
Вони просто піднімають авіацію і розвалюють все це добро за невеликий проміжок часу і все закінчиться дуже швидко. Шалені людські жертви, знищена обмежена кількість західної техніки (пообіцяли на дві дивізії, але й те не доїхало) та подальшими перспективами деокупації Півдня 5/
Чудові перспективи. Тільки для окупантів. А тепер порівняйте те, що робить російська авіація при всій своїй перевазі. Полює за малими групами, окремими одиницями техніки, поодинокими ПЗРК, стріляє по дорогах частіше за все із запізненням тощо 6/
На превеликий жаль для наркомана Балицького, який розповідає про "знищені колони" ЗСУ біля села Роботине, колони як такі не існують в цій зоні. Був один гіркий урок на початку кампанії, який затямили і записали кров'ю на залізі. Перебудувалися і почали діяти по-своєму 7/
Ми вже давно і широко використовуємо так звану тактику малих груп. І окупанти теж її переймають. Те, як терористи з "Вагнера" використовували її елементи в Бахмуті, я описав майже рік тому. Додаю відео, яке зняв, дбайливо зберіг та змонтував 8/
Тут певно важливо зазначити, що напряму порівнювати тактику Вагнера і тактику ЗСУ під час наступальних дій. Спільне тут лише використання малих формацій. Всі інші умови сильно відрізняються. Середовище, стратегічні завдання і ті ж таки ресурси та ставлення до втрат 9/
Під час наступальної кампанії на Півдні ЗСУ проводять свої дії малими формаціями. Це стосується як людей, так і техніки. Відповідно російська авіація ганяється за нами, скидає тонни бомб кожного дня, а рух все одно відбувається. КАБи великі, а цілі маленькі і влучити складно 10/
З самого початку кампанії ми опинилися в ситуації, коли в нас нема навіть паритету в повітрі. Тож був вибір. Не наступати взагалі, або діяти так як ми можемо діяти за даних обставин. Варіанту, про який говорять теоретики для нас просто не існує з описаних вище причин 11/
Якби в нас був паритет в повітрі, то можливо ми бачили б інший тип наступу. Може він був би швидший, може нам було б легше. Але ми маємо певну матеріальну базу, в агресора більше ресурсів, він окопувався поки ми чекали політичних рішень і постачання зброї та боєприпасів 12/
І показник успішності наших дій не лише прямий у вигляді просування і втрат москалів. А й опосередкований у вигляді того як відчайдушно росіяни намагаються нав'язати наратив про наші шалені втрати. Щоб деморалізувати нас і відбити бажання союзників допомагати 13/
Це частина їх воєнної доктрини. Непрямий засіб тиску на жертву агресії. Такий собі блеф. Втрати є, це війна. І навіть один загиблий побратим - це забагато. Але якби це було так, як про це говорять окупанти, то в нас би вже не лишилося боєздатних частин 14/
І вони б не збільшували кількість особового складу біля нашого плацдарму в 2-3 рази, намагаючись врятувати своє становище і відбити хоч щось. Що вони власне і роблять останнім часом, здіюючи резерви і присилаючи частини з інших напрямків, штурмуючи раніше втрачені позиції 15/
Повертаючись до питання авіації. Шкода, що доводиться з надривом пояснювати багатьом людям в світі очевидні речі. Що такі операції швидко без літаків ми не проведемо. Ніхто не проведе. Що в нас ресурси менші, ніж в сторони, яка в обороні тощо 16/
Це мали б розуміти теоретики, які вважають, що ми маємо наступати "великими силами". При цьому, теорія говорить, що має бути належна повітряна підтримка. Але належної немає. Є обмежена і теж в напівпартизанському стилі, що логічно 17/
Але я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе і ми будемо мати адекватне сприйняття ситуації та розуміння необхідності підтримки нашої боротьби із загрозою, яка відкрито декларує свої апетити, які виходять далеко за межі України 18/
Дякую за увагу. Запрошую підписатися на фейсбук і тг:
It's КАБ time.
Розповім про ще одну річ, з якою ми тут щодня зустрічаємось. Це КАБи (керована авіаційна бомба), або ФАБи. Авіаційні бомби великої потужності. Це одна з найстрашніших речей, які зустрічав на війні. Дуже руйнівна і окупанти застосовують ці бомби масово 1/
Ви можете раптово потрапити під обстріл і навіть не встигнете злякатися. Влучання кулі або розрив міни - це момент. Але бомбу ви чуєте до того, як вона вибухає. Ви чуєте як вона наближається з характерним звуком. І розумієте, що якщо вона летить по вас, шансів небагато 2/
Грубо кажучи, є два типи плануючих бомб. Ті, які одразу створювалися як керовані (УПАБ-500В і 1500В) й перероблені ФАБи (фугасні авіаційні бомби загального призначення), до яких кріпляться модулі корекції та управління польотом. Це ФАБ-250, ФАБ-500, ФАБ-1500 3/
Дуже складний і небезпечний бар'єр, який ми долаємо на Півдні - це мінні поля та загородження. Росіяни мінують скрізь, де на їх думку можна завадити нам просуватися. Вони не обмежують себе жодними конвенціями та законами ведення війни. Тред 🧵 про міни 1/
Це не повний гайд, а те, з чим ми зустрічаємося тут на Півдні щодня. А такою загальна інформація, яка потрібна для розуміння теми. Небезпека мінних полів полягає не тільки в тому, що на мінах можуть підірватися техніка і піхота. Той, хто мінує, моніторить свої мінні поля 2/
Підрив може не завдати великої безпосередньої шкоди, але ворог через нього дізнається, що ви йдете і починає обстрілювати вас. Існує спеціальна категорія сигнальних мін, чия функція - лише сповіщення про те, що ворог наближається. Але тут з цим справляються і "звичайні" міни 3/
Відносно недавно був черговий матеріал про те, що росіяни підпалюють власні мінні поля, щоб ще більше отруїти нам життя. Загалом, це їхній стиль. Випалити землю, підірвати дамбу. Нічого дивного. Тут на Півдні земля горить під ногами не тільки на лінії зіткнення 1/
Навіть без навмисних підпалів вона горить постійно. Кожного разу, коли снаряд розривається в полі, воно починає горіти. В цій зоні ніхто не збирав урожай, не обробляв поля і не боровся з бур'янами і чагарниками, які вкрили густою кіркою землю 2/
Під час неймовірної спеки, яка тут довго панувала все це підсохло і перетворилося на легкозаймисту масу, яка спалахує кожен раз, поли на її поверхні відбувається розрив стрільна. Окрім хіба що КАБів, які не палять, просто стирають на порох все в певному радіусі 3/
Тред-запитання для знавців. Не солдатська справа говорити про стратегію чи оперативне мистецтво. Але якщо хтось говорить про це з дивана, жодного разу не побувавши на війні, то чому ні? Отже, Токмацький напрямок і вклинення в позиції російських окупантів 1/
Задача для роздумів. Уже відомо, що ЗСУ вклинилися в те, що називають першою лінією оборони в районі Вербового. Йде робота щодо поглиблення і розширення цього "прориву". При цьому, також відомо, що росіяни кинули в цей район десантників. Але. Не в місце прориву, а на фланги 2/
Якщо відкрити "книжку" і почитати про що говорить їх військова наука, я майже впевнений, що в таких випадках вона вимагає атакувати фланги ЗСУ в цій зоні вклинення, оточити і знищити передові підрозділи наших військ, ліквідувати прорив. Рішуче і швидко 3/
"Маґура" зараз наочно показує що доволелося подолати на схід від села Роботине в неймовірно важких боях. Зайве підтвердження того наскільки це було складне завдання. І причина того, чому серед російських пропагандистів багато хто так засумував 1/
Коли ми вивчали ці окопи, в яких тоді ще сиділи росіяни, ми звернули увагу на те, що в цій зоні особливо складна і звивиста система укріплень. Очевидно було витрачено дуже багато часу та зусиль щоб так якісно окопатися саме тут, прямо поряд із селом 2/
Тут нетипово складний рельєф для цієї місцевості. Позиції побудовані на підвищенні відносно ділянки, яка серед інших використовувалися для штурмів. Тож місце було дуже перспективне і може найбільш вигідне для оборони на багато кілометрів навколо 3/
Про особливості боїв на Півдні багато написано. Не сказав би, що це той випадок, коли краще один (або більше) раз побачити, ніж багато разів почути/прочитати. Особливо очима передових підрозділів. Тред про бої з точки зору аеророзвідки🧵
1/
Середовище. Степ. Поле, посадки. Незначні висоти і западини, села, дрібні річки. Мінні поля. Ким би ви не були, штурмова група на броні, евак, аеро- чи піша розвідка, ваше пересування видно здалеку. Ворог довго готувався зустрічати. 2/
Техніку і особовий склад можна зафіксувати здалеку і обстріляти. Обидві сторони розуміють, що місця для позицій та дислокації обмежені. Майже напевне в тій чи тій посадці є по чому стріляти. Підтвердження потрібне звісно. В першу чергу для визначення пріоритетності цілі 3/