Це, шановні друзі, один з найскладніших опорників, які розташовані в районі Роботине-Новопрокопівка. Складна система окопів-тунелів, бліндажів, вогневих позицій, за яку російські окупанти чіпляються з усіх сил 🧵 1/
Що ми бачимо спочатку. Система окопів та вогневих позицій. За результатами спостереження та відслідковування рухів техніки та особового складу окупантів, підтверджуємо маршрути переміщення та підходу на позицію 2/
Загалом ці маршрути бути очевидні, але звісно всі відомості повинні бути вивчені, а інформація верифікована. Тому такий формалізм. Далі ми бачимо як обладнані ці позиції згори. Бачимо перекриття бліндажів 3/
Але це не все. Деякі окопи перекриті зверху по великій протяжності. Можливо це не тунелі в класичному розумінні, проте технічно так. Це фактично окоп-тунель. Така конструкція покликана приховати від ЗСУ кількість особового складу і його переміщення в окопах 4/
За допомогою розвідки з повітря визначаємо не тільки яким маршрутом окупанти заходять/виходять. Виразовуємо входи/виходи цього опорного пункту/системи траншей 5/
Ще трохи про "тунелі". Класичний тунель, за словами бійців передових підрозділів тут таки є. Під дорогою, яка веде з Роботиного до Новопрокопівки. Він з'єднує обидва фланги цієї системи 6/
Більше того, ми також знаємо про те, що тут викопані бліндажі, які фактично є другим підземним поверхом, заходячи глибоко в землю. Поки ми чекали на снаряди, окупанти копали. І копали довго та глибоко 7/
Після запеклих боїв та артилерійських обстрілів, бліндажі та накриті окопи наша артилерія "відкрила". Після цього стало краще зрозуміло на скільки більше складність завдання 8/
Більше того, в зоні, де розташований головний вхід на ці позиції із заходу, лише після щільної роботи артилерії непідготовленому оку стане зрозуміло на скільки добре були замасковані деякі окопи-тунелі з цього боку 9/
Окупанти вдало використали лісосмугу для підготовки і маскування цих позицій. Такі позиції вимагають від нас дуже ретельної та пильної розвідки. Окупанти знають що нас цікавить і докладають зусиль, щоб ми не могли провести її якісно 10/
Зворотний бік дифузії. В попередніх двох текстах зробив висновок, що тактика проникнення-інфільтрації (називайте як завгодно) противника вглиб розрідженої оборони показує, що на полі бою відбувається процес дифузії, коли війська ламають саме поняття лінії зіткнення. 1/
Проникнення подекуди стає взаємним, що вже означає наявність зворотного боку медалі для противника, адже якщо і наші сили проникають між бойовими порядками, то ворог вже не контролює цей процес. Він так само ризикує, його бійці наштовхуються на групи наших бійців і несуть втрати. 2/
Річ в тому, що скільки б росіяни не кидали бійців у прогалини, вони все одно формують розріджену масу сил, які не мають постійної комунікації зі своїм тилом, не діють як цілий підрозділ, а радше як розрізнені групи залежно від ситуації. 3/
Around the time I was writing about diffusion at the front, "Texty" published a structured piece about what the situation on the battlefield roughly looks like. They made a clear diagram of the penetration ranges of various means of strike. The visualization really gives a good impression if you view the situation schematically. 1/
The first thing I thought when I looked at the diagram was that it clearly lacks other aerial assets besides drones — for example, air-launched missiles and aerial bombs dropped from helicopters and aircraft. I think that would make the diagram more complete. 2/
The next thought came immediately. We can look at the situation from an even broader perspective. Two countries are fighting, two armies, two systems. Each system is not an isolated element living its own separate life. Everything is interdependent, and front and rear are inseparably connected. 3/
Десь у той час, як я писав про дифузію на фронті, Тексти видали структурований матеріал про те, як приблизно виглядає ситуація на полі бою. Гарно зобразили наочну схему відстані проникнення засобів ураження. Візуалізація справді дає непогане уявлення, якщо сприймати ситуацію схематично. 1/
Перше, про що я подумав при перегляді, що на схемі явно не вистачає інших повітряних засобів крім дронів. Скажімо авіаційних ракет і авіаційних бомб, які запускають з гелікоптерів та літаків. Гадаю, це б зробило схему більш повною. 2/
Одразу ж прийшла наступна думка. Ми можемо подивитися на ситуацію зі ще більш широкої перспективи. Воюють дві країни, дві армії, дві системи. Кожна система - це не якийсь окремий елемент, який живе своїм окремим життям. Все взаємозалежне, а фронт і тил нероздільно пов’язані між собою. 3/
Дифузія. Це те явище з фізики, яке віддалено нагадує стан поля бою зараз. Проникнення атомів однієї речовини між атомів іншої. Проникнення бойових одиниць одного противника в порядки іншого і навпаки. Взаємний процес. 1/
Всі звикли до того, що хтось, маючи відповідну інформацію про розташування українських та російських сил на полі бою, може намалювати лінію на карті і ми всі чітко будемо бачити ситуацію. На деяких ділянках фронту це втратило актуальність. 2/
Подекуди це цілі зони, де перемішалися позиції СОУ та позиції росіян. Звісно це стан справ, який навʼязав противник. Йому потрібно дезорганізувати нашу оборону, ускладнивши цей процес для нас. 3/
Pressure and Chaosization.
The russian offensive in Donetsk region has become an indicator of how the enemy applies its accumulated experience, compensates for its own weaknesses, and skillfully exploits ours.
Photo: settlement of Zorya, after an airstrike on one of the AFV UAV positions. 1/
For me personally and for our unit, the russian spring push in the Pokrovsk–Kostiantynivka area coincided in time with a change of unit (though not of sector), style, and structure of work. 2/
A very short pause before re-entering the sector between Myrnohrad and Kostiantynivka—where we had previously worked with mixed success and, in breaks between battles, further west—turned out to be a time of abrupt changes. For the worse. 3/
Натиск і хаосизація.
російський наступ в Донецькій області став показником того, як противник втілює накопичений досвід, компенсує власні проблеми та вдало використовує наші.
Фото: н.п. Зоря, декілька діб після авіаудару по одній з позицій БПЛА СОУ. 1/
Особисто для мене і нашого підрозділу весняний ривок росіян в районі Покровська-Костянтинівки збігся в часі зі зміною підрозділу (але не сектору), стилю та побудови роботи тощо. 2/
Дуже коротка пауза перед повторним заходом у сектор між Мирноградом і Костянтинівкою, де ми до цього працювали з перемінним успіхом і у перервах між боями західніше, виявилася часом різких змін. На гірше. 3/