Це, шановні друзі, один з найскладніших опорників, які розташовані в районі Роботине-Новопрокопівка. Складна система окопів-тунелів, бліндажів, вогневих позицій, за яку російські окупанти чіпляються з усіх сил 🧵 1/
Що ми бачимо спочатку. Система окопів та вогневих позицій. За результатами спостереження та відслідковування рухів техніки та особового складу окупантів, підтверджуємо маршрути переміщення та підходу на позицію 2/
Загалом ці маршрути бути очевидні, але звісно всі відомості повинні бути вивчені, а інформація верифікована. Тому такий формалізм. Далі ми бачимо як обладнані ці позиції згори. Бачимо перекриття бліндажів 3/
Але це не все. Деякі окопи перекриті зверху по великій протяжності. Можливо це не тунелі в класичному розумінні, проте технічно так. Це фактично окоп-тунель. Така конструкція покликана приховати від ЗСУ кількість особового складу і його переміщення в окопах 4/
За допомогою розвідки з повітря визначаємо не тільки яким маршрутом окупанти заходять/виходять. Виразовуємо входи/виходи цього опорного пункту/системи траншей 5/
Ще трохи про "тунелі". Класичний тунель, за словами бійців передових підрозділів тут таки є. Під дорогою, яка веде з Роботиного до Новопрокопівки. Він з'єднує обидва фланги цієї системи 6/
Більше того, ми також знаємо про те, що тут викопані бліндажі, які фактично є другим підземним поверхом, заходячи глибоко в землю. Поки ми чекали на снаряди, окупанти копали. І копали довго та глибоко 7/
Після запеклих боїв та артилерійських обстрілів, бліндажі та накриті окопи наша артилерія "відкрила". Після цього стало краще зрозуміло на скільки більше складність завдання 8/
Більше того, в зоні, де розташований головний вхід на ці позиції із заходу, лише після щільної роботи артилерії непідготовленому оку стане зрозуміло на скільки добре були замасковані деякі окопи-тунелі з цього боку 9/
Окупанти вдало використали лісосмугу для підготовки і маскування цих позицій. Такі позиції вимагають від нас дуже ретельної та пильної розвідки. Окупанти знають що нас цікавить і докладають зусиль, щоб ми не могли провести її якісно 10/
Щодо китайців у російській війні проти України. Дані, які оприлюднила наша розвідка свідчать про те, що явище системне. Півтори сотні документально підтверджені випадки участі китайців у війні проти України. Це тільки те, що вдалося добути. 1/
Це абсолютно різні військові частини і різні міста у яких їх оформлювали та проводили відбір. Різні посади і спеціалізації. Від пілотів fpv до кулеметників. Китай цього не визнає, але безумовно серед тих, хто прийшов рекрутинг, є кадрові військові. 2/
Вони прийшли здобувати реальний бойовий досвід. Такий собі специфічний ресурс, який на цій війні отримує і КНДР. І Китай також. Ці люди підрисують контрати з 2023 року і беруть активну участь у бойових діях. Зібрані дані мають очевидну цінність для їх країни. 3/
Ми зараз живемо в ситуації, коли сенс і зміст оборонної війни змінюються не із самостійним їх переосмисленням, а залежно від того перемагаємо ми чи ні. Напевне у травні 2023 року уряд вважав, що ми перемагаємо. Тоді не соромилися говорити про деокупацію Криму. Нині він вважає, що ми не перемагаємо, що доволі очевидно, отож семантика змінилася. 1/
Ще наприкінці 2022 чи на початку 2023 року я для себе і публічно сформулював базову нашу мету в цій війні. Якщо коротко, це виживання нації та збереження державності. Далі можна розвивати. Нині до цієї конструкції вдаються все частіше. Вона логічна і ми в цій парадигмі, очевидно, ще будемо доволі довго існувати, якщо звісно справимося з цим базовим завданням. 2/
Але вона не виключає того, що ми повинні також чітко розуміти кілька речей:
- контроль над українською територією з боку окупанта – це порушення конституційного порядку, який все одно підлягає відновленню;
- це у свою чергу погіршення економічного та демографічного потенціалу країни;
- поки Крим є російською військовою базою, Україна ніколи не буде в безпеці у військовому та економічному плані;
- поки окупант стоїть на нашій землі, навіть ситуація «ні війни ні миру» буде означати відсутність повного зовнішньополітичного маневру;
- навіть звільнення всієї території не обов’язково означатиме припинення бойових дій, відповідно перебування у стані війни також не даватиме такого маневру, але зараз про таку війну можна хіба мріяти. 3/
У світлі того, як за океаном почали вести семантичну війну проти нас на боці росіян, актуальною темою стали спроби звинуватити Україну у війні. Мовляв, це ми винні у тому, що на нас напали і це ми не хочемо миру. Всі агресори «миролюбні». 1/
Сталін був миролюбний, адже хотів щоб Фінляндія, Румунія, Польща, Литва, Латвія та Естонія не пручалися, коли він відправляв армію їх захоплювати. Гітлер теж дуже миролюбно сподівався, що армія не зустріне опору в Австрії та Чехословаччині, Польщі, Франції, Данії, Норвегії та Югославії і ще довгому списку країн. Так само путін миролюбно сподівався відправити армію в Україну і що вона не зустріне опору. 2/
Деякі знайомі, яким вдалося пройти повз російські блокпости на Київщині у березні 2022, розповідають, як російські військові влаштовували істерики і питали наших людей, чому вони не поводять себе як в Криму у 2014. Тому, що загарбника треба знищувати. Для чого? Не тільки для того, щоб він перестав топтати і грабувати твою землю, але й убезпечити себе від повторного нападу. 3/
Одна з найбільших помилок тих, хто висвітлює тему російсько-української війни – спроба втиснути питання в обмежені змістовні й часові рамки. Концентрація на тому, що передувало повномасштабній війні за кілька тижнів або місяців і що було під час вторгнення, небажання досліджувати глибше, приводить до примітивізації. 1/
Звісно, дослідження питання лише в рамках часів Незалежності України після розвалу Совєцького союзу заганяє у схожу пастку, але все ж дозволяє розширити перспективу і продемонструвати наскільки примітивно багато хто формулює тези і як легко піддається на семантичні трюки росіян. 2/
Отож, поговоримо про те як москалі намагалися тиснути на України після здобуття нею Незалежності і до своєї готовності почати війну. Вже у 1992 році президент так званої росії Єльцин підписав указ про перехід під юрисдикцію рф усього Чорноморського флоту, в тому числі, частини, яка була в українській юрисдикції. 3/
Час від часу окупанти скаржаться на наших дронарів, які заважають їм досягати вирішальної переваги на полі бою. На щастя для нас всіх.
Безпілотники різних типів стрімко розвиваються технологічно, а підрозділи, які займаються бойовим застосуванням, відповідно і технологічно і тактично. Крім можливостей, це породжує багато проблем, які потрібно вирішувати. Цей текст - відносно стислий підсумок, досвід з полів і погляд з тих самих полів на прикладі ударних БПЛА типу fpv. 1
Мільйон дронів 2.0
Минулого року багато хто кепкував з планів закупити "мільйон" дронів. Дехто ставив серйозні питання з цього приводу. Я до цього поставився спокійно, адже цифра була цілком реальна для того, щоб не просто виконати, але й перевиконати. Принаймні з огляду на масштаб застосування тих таки fpv дронів уже на той час. Тому, коли бачу повідомлення про плани збільшити поставки, то нічого ні дивного ні кумедного в цьому не бачу. Очевидно масштаби виробництва і поставок будуть нарощувати. Тим більше, якщо це дозволятиме фінансова ситуація.
Важливо зараз, як і минулого року, ще дещо. В погоні за кількістю стоїть питання якості, а також різні супутні проблеми. Для початку про самі дрони. Загалом дрони від держави надходили і надходять. Ще недавно, переважна їх більшість потребувала додаткового переобладнання перед застосуванням. На кожній ділянці фронту своя радіоелектронна ситуація, скажімо так. Різний набір частот керування, які використовують екіпажі і які відповідно "давлять" засоби РЕБ противника. Часто і свої також. Свої особливості місцевості. Донецька область, де ми працюємо, в плані місцевості можливо найскладніша чи претендує на це. 2
Найперше, що ми робимо з отриманими дронами - це перепрограмування і відповідно переобладнання антен під потрібні нам частоти керування. Тому, що дрони в більшості випадків надходять в комплектації для стандартної 915 частоти. Звісно є виробники, які поставляють вже більш кастомізовані рішення, це правда. Проте, навіть на дронах з кастомними частотами все рівно майже неможливо літати “з коробки”.
З наведеної вище причини частоти на різних ділянках можуть бути різні, тому підрозділ має самостійно налаштуватися на частоти, які подавлюють найменше щоб зменшити кількість втрачених бортів. Проте, це стосується стандартного набору передавачів/приймачів, які працюють на певному діапазоні.
Якщо у вашому секторі потрібно працювати на низьких частотах (діапазон 400 чи 500 МГц і нижче), то ви вже цей стандартний набір переобладнати не можете. Потрібно закуповувати інші передавачі (або переналаштувати) та приймачі як для самих дронів, так і для наземного обладнання. Це потребує коштів і рук, які це все підготують (переобладнання, тестування, виправлення недоліків, обльотування на полігоні тощо). 3
Групи з нашого підрозділу працюють на обох флангах оборони Покровська-Мирнограда. Наша група знає обидва. Поступово ситуація розвивається по описаних раніше сценаріях щодо спроб оточення агломерації. 1/
Як раніше писав, москалі перерізали пряме сполучення з Межовою. Зараз намагаються зміцнити свої позиції в Котлиному та захопити Удачне. Тут прогризає піхота, яку перекидають невеликими групами з захоплених раніше населених пунктів південніше. 2/
Після захоплення Удачного до Дніпровської області лишиться одне село. Не здивуююсь, якщо спробують провести штурмові дії і просунутися далі за захід не залежно від того, чи вийде просуватися в бік траси на Павлоград в бік Гришиного чи самого Покровська. 3/