Якби у мене спитали, з яким словом у мене асоціюється "війна в піхоті"? - то це точно було б слово "тяжкість".
Бо в піхоті ти мусиш тяжко працювати.
Бо ти завжди тягаєш тяжкі речі.
А ще, це тяжкий сморід, який всюди.
-->
Також, це тяжка хода в таланах, обтяжених брудом-шматками землі.
Це тяжкість наплічника, в якому у тебе вода, їжа, лопата, ліки, всетвоєжиття, свіча, компас, одяг, павербанк, і ще купа різного, і найголовніше - боєкомплект, без якого все інше тобі не треба.
-->
Це тяжкі обстріли, коли в тебе летить взагалі ВСЯ ІСНУЮЧА ХУЙНЯ підорського впк, бо ти ж не пріоритетна ціль, як: аеророзвідник/артилерист/танкіст (дописати та підкреслити необхідне. Це не про знецінювання, це дійсно правда про пріорітетність, і одночасно - це парадокс).
-->
Це тяжка заруба на опорніках, не на екрані телефона або пульта, а на твоїх очах, у твоїх руках.
А ще, це мабуть тяжкий побратим, якого тяжко тягнути.
Піхота - це тяжка праця.
В першому твіті цього треду я прикріпив фото. Роздивіться його, як є можливість і час.
Будь ласка.
-->
В солдатів є термін "м'ясні бригади". Це не ті розрекламовані підрозділи, куди набирають молодих і гарних бородачів; це не підрозділи які можуть собі дозволити показати спалювання ворожої техніки з дрона (бо дрона в таких підрозділах як правило і нема); солдати таких бригад -->
не екипійовані як "ссо-тро". Нє. Вони виглядають як правило ось так, як на світлині в твіті який відкриває цей тред. Цих солдат ви не читаєте в твіттері (бо вони не знають що таке твіттер), і телефон їм треба для вайбера, аби подзвонити донці, щоб сказати що все добре, і що-->
все буде добре. Пообіцяє.).
Великі інтерв'ю у таких солдат не беруть, тому і в ютубі ви їх не знайдете. Збирають такі солдати не на дрони і тепловізори, а на скоби; тому цілком можливо, і збори цих людей ви не бачили.
І відправляють такі бригади, тримати позиції там, де -->
просто, без війни, прожити дуже тяжко. І вони йдуть туди. І тримають, скільки можуть.
Про таких солдат не згадують, коли "прославлені бригади" відступають після невдалого штурму (такі теж бувають, і по телевізору чи в тг каналах вам про них не скажуть), і відступаючи та -->
оголяючи фланги - таких солдат не попереджують про відступ. Що призводить до фатальних наслідків. Для таких солдат.
Наврядчи кажучи про "наших котиків з зсу" у вас перед очима такий образ солдата))
Але в реальності, в більшості випадків, він виглядає саме так. Бо коли -->
ви читаєте про "навалу орочих чмобіків" або про зеків вагнерів - то стримують все це блядське кодло, сидячи в окопі і тримаючи позиції, вивозячи тяжкість окопного буття - отакі люди.
Вони не чули про реабілітації; про птср теж, але вони так само як і всі страждають від нього.-->
Тому вони і просять, інколи, відправити їх на лікування. В дурку чи ще кудись, лишень би полегшало.
І не дивлячись на все, такі солдати - вражають своєю сміливістю, та відчуттям самопожертви заради інших людей.
Ідучи на роботу, снідаючи в кафе, відправляючись в бар -->
пам'ятайте будь ласка про таких солдат, згадуйте справжній образ солдата хоч на трохи. Бо все це можливо завдяки таким солдатам, що платять ціну набагато дорожчу, аніж податки чи донат.
І дуже прошу вас - не забудьте таких солдат після війни.
Піхота - це честь ✊.
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
Знову одні й ті самі конфлікти 🤡 а потім дивуюсь "як?! Як, знаючи історію взаємовідносин з русньою, знаючи що 300+ років русня знищувала інтелігенцію, русифіковувала, морила голодом, вбивала, намагалася вирізати під корень українську націю як таку - як українці наступають на -->
одні й ті самі граблі?! Як, ми знову й знову ніяк не вивчимо цей урок?! Що ще має статися?! Невже недостатньо?!"
А потім бачу знову й знову одні й ті самі срачі: про мобілізацію, про донати й допомогу, про мову, etc etc etc.
І всі вважають себе правими 🤡 ніхто не чує опонентів))
Шановні співгромадяни!
Ви можете (і маєте право!!) мати власну точку зору стосовно будь чого, відносно будь якого питання чи події.
Можете вважати заборону на виїзд закордон - порушенням конституційних прав чи необхідною мірою; або можете називати службу в армії обов'язком та -->
Рівно 10:30
З гучномовця лунає оксамитовий, спокійний чоловічий голос: "шановні учасники бойових дій, захисники України! Дякуємо! Народ України пишається вами!"
На фоні: розповіді фронтовиків, хриплим та сівшим голосом, про чергове, вже десяте ВЛК (навіть в пеклі 9 кіл 🙂)-->
про моментальне винесення поза штат, з зарплатньою в 700 грн., і про те, як не вистачає грошей на маршрутку, щоб дістатись до шпиталю де проходиш те саме ВЛК))
про "обмежену-придатність" пацам без кінцівок, бо "Я вам ЩЕ РАЗ КАЖУ - У вас АМПУТАЦІЯ, НЕ ВИЩЕ ЛІКТЯ/КОЛІНА!🤌-->
НУ ШО НЕ ЯСНО?! НЕ ПОЛОЖЕНО!", і пофіг, що він ще й сліпий та чує лише одним вухом, і то на 40% після 152кі. Все одно, будеш далі службу тягнуть 🙂 (цікавий контраст з купою мужиків, буквально за стіною цього шпиталю, на вулиці 😄😄) -->
Останнім часом дуже багато посміхаюсь)
Посміхаюсь з безкінечних "🇺🇦🇺🇦🇺🇦🙏🙏🙏♥️❤️🩹" та ікон з вотсапа в коментах побратимам, які посміхаються, і мовчки повіситись хочуть. Але не можна.Поки що)
З "ви наші котики з зсу" та "тварі з тцк порушують закон і мої громадянські права!")
Посміхаюсь з яскравих рефлексій та гучних декларацій з приводу будь чого (як правило, за все хороше, проти всього поганого) з відсутністю пропозицій.
Посміхають натовпи пиздатих тіпів в залах, та молоді паци з сіл, які спиваються після пережитого, які хорошого і не бачили ніколи.
Відверто сміюсь з обурення населення, коли коїться якась несправедливість, а потім аж...ніхуя 😂
Посміхаюсь з гуманітарних фронтів, ЕСУ))
Посміхаюсь з того, як люди які роблять 0.0001% від того що дійсно могли б - відчувають свою причетність до майбутньої перемоги на всі 100%))
Якщо хтось не в курсі:
Qurban bayram (Къурбан байрам) - свято на честь закінчення хаджа (паломництва), свято жертвоприношення.
Свято це, в пам'ять жертвоприношення пророка Ібрахіма (Авраама), нагадаю: за переказом, пророку Ібрахіму (Аврааму) в сновидінні явився -->>
Архангел Джабраіл (Гавриїл), та передав наказ Господа (Аллаха) про принесення в жертву сина Ібрахіма (Авраама) - іслам каже що мова йшла про старшого сина Ісмаїла (Ізмаїла), в біблії вказується син Ісхак (Ісаак).
Ібрахім (Авраам) прийшов в долину Міна (зараз в цій долині -->>
розташована одна з головних святинь мусульман - Мекка) і почав підготовку до жертвоприношення. Його син, розуміючи що його очікує - не чинив спротиву, і підкорявся батьку та Всевишньому.
Але це було випробовування від Господа (Аллаха), і тому Всевишній перевіривши віру -->>
Подобається вам це, чи ні - але я теж громадянин України, навіть якщо я не етнічний українець.
Моя батьківщина - це земля моїх пращурів, де протягом більше двох тисячоліть - формувався мій народ.
Моя батьківщина - це Крим.
Крим для мене, як для кримського татарина - це невід'ємна частина України.
Наразі я, як громадянин України - в лавах територіальної оборони, і поки що побував лише на Донбасі (з червня по грудень)
Війна для мене скінчиться так само, як і для українців
Так, я знаю що нас, кримських татар - небагато. Так, я знаю що вам хотілося б бачити більше кримських татар воюючих за Крим. Мені б теж хотілося б, але на ряду з цим - я розумію чому цього не видно
Я знаю, як це - робити вибір йти воювати, коли все що у тебе є - твоя сім'я, рідні
Я, як кримський татарин часто чую питання "чому кримські татари не виїхали в 2014 році з Криму, якщо вони проти росії? Чому залишились в Криму, в окупації? Чи може все подобається, і взагалі чекали рускій мір?"
А дійсно - чому?
Щоб розібратися, ось короткий перелік подій, які залишили кримський півострів без його корінного, автохтонного народу - кримських татар:
1) 1777-1779 роки - "тестування" реакції європейських країн на акти депортації народів Криму.
Виселення християнської частини народу, який
був частиною Кримського Ханства (греки - уруми і румеї; вірмени - які проживали в Криму з 13-15 ст.).
Загальна кількість депортованих - більше 30 000 людей.
Греки створять місто Маріуполь (від Маріамполь - містечко в Криму).
12 000 депортованих - помруть від голоду та хвороб.