Thread by @HolodomorMuseum

1. "Крім торгівлі «комерчеським» хлібом, була ще торгівля через «Торгсіни» — торгівля з іноземцями. Тут велась торгівля лише на іноземну валюту та на різні коштовності золоті та срібні.

2. Були ті «Торгсіни» забиті всіляким добротним крамом, а найбільше продуктами харчування: біла мука, різні крупи, пшоно, цукор, сало, м'ясо, різні ковбаси, шинка, масло, консерви.

3. Вітрини магазинів були майстерно оформлені руками вмільців, які мали добрий смак і тямились на психології голодної людини.

4. Чимало різного люду товпилося біля вітрин отих «Торгсінів». Заглядали, а декотрі і всередину заходили. Переважна більшість «іноземців», які заходили в магазини, були обшарпані й виснажені люди з села.

5. Вони несли сюди «крихти» «благородного металу», якийсь дріб'язок, що так чи інакше зберігався в сім'ї. Несли золоті й срібні хрестики, що колись подарував хрещений батько чи старенька бабуся принесла з Києва від мощей св. Варвари, коли ходила на прощу;

6. обручки з якими брався колись шлюб, і які символізували вірність та любов подружжя молодого; сережки, даровані милим чи куплені на зароблені тяжкою працею гроші.

7. Іноді приносили якийсь червінець чи срібний карбованець, що довго десь потайки в вузлику зберігали дід чи бабуся, щоб потім подарувати на перший зубок внукові, або берегли на «посмертне».

8. Можна було бачити й срібну «ризу» чи «сяйво» з якогось образка, а то й оправу з лампадки. Приносили сюди і свої ознаки заслуг бувші воїни, інваліди двох кривавих воєн: російсько-японської та першої світової.

9. Все це приймалось на вагу, а на заміну видавались спеціальні ярлички-бони, за які і можна було вимінювати ті чи інші товари «Торгсіну».

10. «Іноземці» часто розводили руками, бились об поли і щось намагались довести вагарям їхніх коштовностей, але ті цмокали язиками, з кимось радились і настоювали на своєму.

11. Найчастіше «іноземці» брали якісь дешеві крупи, пшоно і, затиснувши під пахвою торбу, прямували до виходу з блиском надії в очах і з тиснутим серцем від болю".

Уривок із мемуарів Лавра Нечипоренка «33-й рік».
Книгу можна придбати в нашому Музеї.