Важливий тред на тему, на яку ми всі дуже тупо відмовчалися. Є такий собі уродженець Харкова, емігрант з єврейським корінням і (дуже схоже на те) російський проксі Лев Голінкін, який роками будує на Заході Україні імідж неонацистської держави. В авторитетних світових медіа.
Це той тип, який працює ювелірно. Концепція наративу відома: війна - погано, Крим - анексувала рф, але "не все так однозначно" і у злочинах на Донбасі "винні дві сторони". Наприклад, це з публікації за квітень 2022 року, після звільнення Бучі. surl.li/svepy
Щоб подивитися масштаби його зацикленості на "фар-райт наці" в Україні, можна подивитися на цю публікацію:
А за авторським тегом можна почитати іншу його "творчість" про Україну і не тільки. surl.li/svesf
Він дуже щедро навалює на "Азов" і Редіса як неонацистів. Це його коментарі вже після оборони "Азовсталі". На питання "а як же нацизм в Росії?" каже "так, він там є, але ж США їх не озброюють". Попри те, що якраз через таких паразитів як він, західна зброя не доходить Азову.
І ось останній його "вистріл" по нам усім. В 2022 році у світ англійською мовою вийшла книга канадського професора Любомира Луцюка та історика (тепер нардепа) Володимира В'ятровича "Ворожі архіви" про УПА. Це дуже важливий набір документів НКВС з коментарями>
Це архів, який дуже важко вдалося в 90х дістати з РФ нашій діаспорі, а потім оцифрувати історикам. Це документи про зачистки НКВС українського руху опору 40-60-х.Зокрема, до яких методів ті вдавалися, щоб скомпрометувати рух.Для західних профільних науковців це важливе джерело>
А так як в нас взагалі відсутня державна комунікація таких питань, а левова частина істориків - в ЗСУ, такі праці - на вагу золота для країни в такий час. Саме тому Американська асоціація бібліотек (ALA) визнала цю книгу однією з найкращих в 2023-му:
І тут одразу з'являється Голінкін зі статтею в американському видані The Nation «Чому американська бібліотечна асоціація відбілює історію українських нацистів?». З фоткою не УПА, а дивізії СС Галичина (проти якої УПА виступали). Російське посольство було дуже щасливе.>
Після чого "комітет історичних матеріалів" Асоціації американських бібліотек вилучило книгу зі списку найкращих за минулий рік. І вибачилося О_о
Тобто фактично там підіграли цьому мерзотнику і погодилися, що архіви і документи на тему з контекстом подій - це "відбілювання".
Лев Голінкін має бути нерукоподатний серед притомних людей. І точно не дописувати колонки в міжнародні медіа, що конвертується в цензуру західної академії та у смерті конкретних українців через відтермінування допомоги нам.
Приготуйте вогнегасники.
Це Пантеон Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі. Поки єдиний адекватний на всю країну сучасний сектор військових поховань. Родини полеглих більшістю проголосували за уніфікацію у вигляді козацьких хрестів з пісковика. І все б було ок, але
Одна родина, а саме родина горезвісних в Тернополі Стадників, вирішила, що їхній загиблий син «рівніший» за інших, тому вони ставитимуть йому серед однакових хрестів - бронзовий памʼятник в повний зріст з автоматом, «бо можуть собі дозволити». Прямо в меморіалі>
На пропозицію перепоховати сина в сектор поруч з яким завгодно памʼятником, аби не руйнувати єдине архітектурне рішення, вони послали міську раду і родини загиблих, і подали ПʼЯТЬ позовів в суди по цьому кейсу. Детальніше у Вахтанга:
Щоб уявити масштаби зачистки нашої національної пам'яті, головно руснею, достатньо подумати, чому у нас далі Боярки на Київщині жодного військового кладовища УНР, коли найбільше боїв з більшовиками 1917-21 - це центр, схід і південь.
Жодного. Все знищили.
Але наскільки знищення поховань було ефективне для нашої амнезії, що відновлювала такі місця вже за незалежності група міських божевільних та небайдужа частина діаспори, збираючи копійки по всьому світу, коли більшості з нас це просто було не треба.
І мені здається, що поки ми так будемо ставитися до своєї пам'яті, нас ніхто не поважатиме. Коли нам то угорська, то польська, то чеська, то австрійська громада допомагає відновлювати такі місця. Але нам самим це не дуже то й потрібно.
Хочу розказати вам про один дуже крутий військовий меморіал в Україні, який мене дуже вразив. Це Вежа Пам'яті на горі Діл (село Недільне, Львівщина), яку відкрили у 2017-му (роботи почалися з 2009-го). Це найвища дерев'яна дзвіниця у Європі на висоті 907 метри над рівнем моря>.
Вона зведена на цьому місці, бо саме на горі Діл в роки Другої світової війни діяла підпільна підстаршинська школа УПА. Місце мало псевдо «Київ» і було дуже важливим осередком української визвольної війни>.
У 1943 році тут відбувся нерівний бій між 115 упівцями, які протистояли 3000 німецьких нацистів. У битві загинули 43 українці. Тому сама бойківська вежа має 43 метри у висоту, де кожен метр символізує одного загиблого бійця>.
Арлінгтонське національне кладовище – головний військовий некрополь США, де поховані понад 400 тисяч військових, судді Верховного суду і президент Кеннеді. Мала нагоду там побувати і хочу показати вам, як американці шанують своїх полеглих.
Арлінгтон знаходиться через річку Потомак від столиці Вашингтону. І поховані тут військові є немов вартові за «домом американської демократії», адже некрополь «дивиться» на Капітолій.
Я буда там в неділю. Вхід туди безкоштовний, через металошукачі. Черги були дуже великі. Сімʼї з дітьми, шкільні і студентські групи з вінками. І це виглядає невимушено.
Зафіксую тут декілька важливих для мене історій з робочої поїздки в США🇺🇸. Не потрібно сприймати їх за чисту монету, бо це всього одна поїздка, за яку треба було встигнути дуже багато зрозуміти про США і якомога краще пояснити Україну. ТРЕД
Ця програма організована Digital Communication Network та World Learning за підтримки американського МЗС. Нас було 15 журналістів, яких обрали з-поміж 500 кандидатів.
Отож, Америка готується до «найважливіших виборів в історії». Цю фразу я чула тут не один раз. Американці дуже поляризовані, за атмосферою в країні це «стінка на стінку». Щось віддалено схоже на зарубу ЯнуковичVSТимошенко 2010, тільки ставки дуже високі для всього світу.
Поговорила з правозахисником Центру Громадянських Свобод Володимиром Яворським про те, що ми зобов’язані й що не зобов’язані цивільним росіянам в Курській області згідно з міжнародним правом. ТРЕД
Мої питання полягали не в гуманітарному забезпеченні цивільних і не в евакуації у більш безпечну зону.
Мене цікавить наразі тільки евакуація росіян НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ. Враховуючи, що Україна вже контролює тисячу квадратних кілометрів рф.
Отож, основні тези
🖊️Держава має обов'язок захистити цивільне населення в зоні бойових дій. Якщо рф цього не робить, тоді це повинна зробити Україна. Зокрема, евакуювати охочих в безпечнішу зону. До закінчення бойових дій, після чого повернемо їх назад асап.