Facts are stubborn things. Since the beginning of this year, the Russian army has carried out attacks against Ukraine using nearly 27,700 aerial bombs, almost 11,200 Shahed drones, around 9,000 other types of attack UAVs, and more than 700 missiles, including ballistic ones. And that’s in less than half a year.
This is the pace of Russian strikes, and they deliberately set this tempo from the very first days of the full-scale war. Russia has restructured its entire state, society, and economy to be able to kill people in other countries on a massive scale and with impunity.
Many have spoken with Russia at various levels. But none of these talks have brought a reliable peace, or even stopped the war. Unfortunately, Putin feels impunity. Even after all of Russia’s horrific attacks, he is reportedly preparing yet more so-called “responses.”
It means, that with every new strike, with every delay of diplomacy, Russia is giving the finger to the entire world — to all those who still hesitate to increase pressure on it. Yet, it is Russia that should be seeking peace. It is in Moscow that they must begin to feel that war carries a cost, a high cost, and the highest one should be paid by the aggressor.
If the world reacts weakly to Putin’s threats, he interprets it as a readiness to turn a blind eye to his actions. When he does not feel strength and pressure, but instead senses weakness, he always commits new crimes. He sees such an attitude as silent permission: permission for new atrocities, new strikes, new killings.
That is why we in Ukraine are so grateful to everyone in the world who is trying to stop this war and stop Russia’s attacks. To everyone who tells the killer that he will be held accountable. To everyone who says Russian missiles and bombs must stop taking innocent lives.
Russia must bring back peace.
And today, on the Day of Remembrance of Ukrainian Children Killed by Russian Aggression, we remind the powerful of this world of the facts. If the powerful do not stop Putin, it means they share responsibility with him. And if they want to stop him but cannot, then Putin will no longer see them as powerful.
This is the pace of Russian strikes, and they deliberately set this tempo from the very first days of the full-scale war. Russia has restructured its entire state, society, and economy to be able to kill people in other countries on a massive scale and with impunity.
Many have spoken with Russia at various levels. But none of these talks have brought a reliable peace, or even stopped the war. Unfortunately, Putin feels impunity. Even after all of Russia’s horrific attacks, he is reportedly preparing yet more so-called “responses.”
It means, that with every new strike, with every delay of diplomacy, Russia is giving the finger to the entire world — to all those who still hesitate to increase pressure on it. Yet, it is Russia that should be seeking peace. It is in Moscow that they must begin to feel that war carries a cost, a high cost, and the highest one should be paid by the aggressor.
If the world reacts weakly to Putin’s threats, he interprets it as a readiness to turn a blind eye to his actions. When he does not feel strength and pressure, but instead senses weakness, he always commits new crimes. He sees such an attitude as silent permission: permission for new atrocities, new strikes, new killings.
That is why we in Ukraine are so grateful to everyone in the world who is trying to stop this war and stop Russia’s attacks. To everyone who tells the killer that he will be held accountable. To everyone who says Russian missiles and bombs must stop taking innocent lives.
Russia must bring back peace.
And today, on the Day of Remembrance of Ukrainian Children Killed by Russian Aggression, we remind the powerful of this world of the facts. If the powerful do not stop Putin, it means they share responsibility with him. And if they want to stop him but cannot, then Putin will no longer see them as powerful.
Факти – річ уперта. Від початку цього року російська армія завдала по Україні ударів із застосуванням майже 27 700 авіабомб, майже 11 200 «шахедів» та майже 9000 ударних безпілотників інших типів, а також більш ніж 700 ракет, зокрема балістичних. Це менш ніж за пів року.
Такий темп російських ударів, і вони в Росії взяли саме такий темп абсолютно свідомо з перших днів повномасштабної війни. Росія перебудувала свій державний, суспільний та економічний устрій заради можливості безкарно і масово вбивати людей в інших країнах.
Багато хто говорив із Росією і на різних рівнях. Жодні розмови не привели не тільки до надійного миру, але й навіть до зупинки війни. На жаль, Путін відчуває безкарність і навіть після всіх жахливих російських ударів нібито готує ще якісь «відповіді».
Це означає, що кожним новим ударом, кожною новою відстрочкою дипломатії Росія показує середній палець усьому світові. Усім, хто не хоче посилювати тиск на Росію. Хоча це Росія повинна шукати миру. Це в них там, у Москві, мають відчувати, що війна має свою ціну – велику ціну, і найвищу саме для агресора.
Якщо світ слабко реагує на погрози від Путіна, то він це сприймає як готовність світу заплющити очі на його дії. Коли він не відчуває сили та тиску, а відчуває слабкість, він завжди вчиняє нові злочини. Він розцінює таке ставлення як мовчазний дозвіл – дозвіл на нові звірства, нові удари, нові вбивства.
Тому ми в Україні так вдячні всім у світі, хто намагається зупинити війну і російські удари. Усім, хто каже вбивці, що той отримає заслужене покарання. Усім, хто каже, що російські ракети і бомби повинні перестати забирати життя людей.
Росія має повернути мир.
І саме сьогодні, у День памʼяті українських дітей, загиблих через російську агресію, ми нагадуємо факти сильним світу цього. І якщо сильні не зупиняють Путіна, це означає, що вони розділяють із ним відповідальність. А якщо вони хочуть, але не можуть його зупинити, Путін більше не вважатиме їх сильними.
Такий темп російських ударів, і вони в Росії взяли саме такий темп абсолютно свідомо з перших днів повномасштабної війни. Росія перебудувала свій державний, суспільний та економічний устрій заради можливості безкарно і масово вбивати людей в інших країнах.
Багато хто говорив із Росією і на різних рівнях. Жодні розмови не привели не тільки до надійного миру, але й навіть до зупинки війни. На жаль, Путін відчуває безкарність і навіть після всіх жахливих російських ударів нібито готує ще якісь «відповіді».
Це означає, що кожним новим ударом, кожною новою відстрочкою дипломатії Росія показує середній палець усьому світові. Усім, хто не хоче посилювати тиск на Росію. Хоча це Росія повинна шукати миру. Це в них там, у Москві, мають відчувати, що війна має свою ціну – велику ціну, і найвищу саме для агресора.
Якщо світ слабко реагує на погрози від Путіна, то він це сприймає як готовність світу заплющити очі на його дії. Коли він не відчуває сили та тиску, а відчуває слабкість, він завжди вчиняє нові злочини. Він розцінює таке ставлення як мовчазний дозвіл – дозвіл на нові звірства, нові удари, нові вбивства.
Тому ми в Україні так вдячні всім у світі, хто намагається зупинити війну і російські удари. Усім, хто каже вбивці, що той отримає заслужене покарання. Усім, хто каже, що російські ракети і бомби повинні перестати забирати життя людей.
Росія має повернути мир.
І саме сьогодні, у День памʼяті українських дітей, загиблих через російську агресію, ми нагадуємо факти сильним світу цього. І якщо сильні не зупиняють Путіна, це означає, що вони розділяють із ним відповідальність. А якщо вони хочуть, але не можуть його зупинити, Путін більше не вважатиме їх сильними.
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
