Коротка історія про ще один з мільйона факторів (точніше поєднання декількох обставин), які впливають на бої під Покровськом. Також про те як важливо мати повну номенклатуру зброї в потрібній кількості для вирішення всіх проблема, які сиплються нам на голову. 1/
Наявність у росіян великої кількості важких авіабомб, ракет і дронів, дозволяє їм поступово ламати нашу перевагу, яку ми маємо обороняючись в межах великих промислових об'єктів та щільній міській забудові на противагу противнику, який змушений просуватися в кращому разі мережею лісосмуг і балок. 2/
Як тільки противник ідентифікує перебування піхоти або розрахунків БПЛА в забудові, туди зразу летять бомби у такій кількості, щоб або знищити нас або зробити неможливим роботу в таких місцях у купі з заходами щодо відсікання логістики. Тому іноді рішення спробувати "загубитися" та замаскуватися в лісосмугах хоча б сезон "зеленки" для багатьох виглядає як рішення. 3/
Натомість коли росіяни беруть під контроль якийсь промисловий об'єкт (Коксохім, шахта тощо), це стає для них майже безумовною перевагою. У нас не вистачає кількості авіабомб і бортів, які можуть 24/7 скидати їх противнику на голови де б він не був, та не боятися компенсувати неточність кількістю та щільністю. Це навпаки робить для росіян дуже зручним зайняття укриття на промислових об'єктах та в районах щільної міської забудови. 4/
Саме тому втрата кожного міста або селища, кожної шахти чи заводу кратно множить наші проблеми. Одним з яскравих прикладів було Очеретине. Коли ми тримали оборону там, зокрема в центральній частині селища, де було скупчення багатоквартирних будинків та будівель залізниці, для нас це обернулося дуже тяжко через кількість того, що летіло в цей район. 5/
Натомість, коли росіяни зайняли селище, то одразу затягнули туди величезну кількість різних засобів. Від РЕБ та РЛС до артилерії та дронарів. Також воно стало логістичною базою. Щось глобально вдіяти з цим скупченням було важко без можливості масово рівняти противника з землею важким озброєнням. 6/
Нам тоді точково вдавалося вполювати там заховану броню, гармати, мотоциклістів на центральних вулицях, але глобально щось поламати в тій ситуації не виходило. На території, яку з точго часу захопили росіяни, є ціла низка міст та селищ, а також промислові об'єкти з бетонною забудовою, кількість яких взагалі складно порахувати. 7/
Ось приклад Мирнограда. На карті внизу зображені шахти у місті та поруч з ним. Це ще без урахування закритих шахт на півночі міста (лбз приблизно накинута по діп стейту зі зрозумілих причин).
Тут ви бачите такі об'єкти:
Шахта 5/6 - Мирноград
Краснолиманська - Родинське
Капітальна - Мирноград
Центральна - Мирноград
Димитрова - Мирноград 8/
Якщо на шахті чи заводі є розвинена мережа капітальних будівель з підземними укриттями, росіяни дуже люблять затягувати туди розрахунки БПЛА. Працювати проти них тими ж дронами чи навіть звичайною артилерією справа складна. Потрібні ті самі сотні КАБів, які росіяни скидають на нас. 9/
На карті ще не показані потенційні райони зосередження в щільній багатоквартирній забудові, яка теж використовується як для дронарів, так і для інших потреб, зокрема логістичних. В такій ситуації логічно, що ворожих пілотів значною мірою перетягують з лісосмуг в міста чи на шахти, де є мільйон варіантів заховатися. 10/
Оскільки противник веде наступальні, а не оборонні дії, то й кількість рухів та шанси демаскування у нього вищі, якщо він працює в неурабанізованій місцевості. Отож перекос в доступі до певних видів озброєння дозволяє росіянам використовувати контроль над забудовою як значну перевагу. А ми вже змушені підлаштовуватися під обставини. 11/
Вирішив розширити тему значення дарів СОУ по "Кримському коридору". Це важливо з багатьох причин. По-перше, нещодавня дискусія про відповідальність за мідлстрайки нині перейшла в практичну площину з відчутними результатами. По-друге, ці самі результати вже є не тільки у вигляді підтверджених уражених цілях, а й у визнанні противника. 1
Це підтверджується деякими новинами крайнього часу:
- окупаційна адміністрація Херсонщини починає вводити обмеження на пересування територією півдня Херсонщини у напрямку Криму;
- є підтвердження про проблеми із забезпеченням населення паливом у окупованому Криму (причиною можуть бути як удари по логістиці, так і результати атак на нафтову інфраструктуру). 2
Якщо хочете швидко побачити візуалізацію основної маси ударів по логістиці на окупованому Півдні включно з Донецьком-Маріуполем, то як завжди чудову роботу провів @clement_molin . Я вирішив заглибитися в питання того як виглядає цей коридор з точки зору логістичних шляхів. А Молін дав мені створені ним шари з геолокованими ударами, які мені допомогли з цим. 3 x.com/clement_molin/…
ТТХ озброєння і особливості бойових дій здатні змінити те, що довгий час вважалося чимось само собою зрозумілим. Одразу після окупації Криму, росіяни бажали отримати сухопутний коридор до півострова. Роками ця смуза землі була досить глибоким і відносто безпечним тилом. 1
Разом з автомобільними та залізничними шляхами і азовськими портами контроль на півднем Донецької, Запорізької та Херсонської областей забезпечив росіянам великі логістичні можливості. Донецька агломерація продовжує бути базою для ведення подальшого наступу в Донецькій області та надалі на Дніпропетровщину. Маріуполь і Бердянськ також логістичні вузли з портами. Волноваха, Пологи, Токмак - залізничні вузли. Чорним зоюражено залічничні колії. 2/
Проте раптом теоретичні дискусії про те хто з СОУ і як має працювати на оперативну глибину, перейшли до практики, і як це часто в нас буває, далеко не одна структура.
Почало прилітати по логістиці по всій глибині до Азовського моря. 3
Одна із особливостей українських міст Донбасу (та й Запоріжжя) полягає в тому, що вони розташовані в низовинах, поближче до джерел води. Лише деякі міста можуть похвалитися тим, що розташовані на відносному підвищенні, що автоматично покращує умови для побудови їх оборони. 1/
Тут ви можете побачити перспективу з нашого боку, дивлячись у бік противника. Жовтий колір - це мережа укріплень. Її намалював @Playfra0 і люб'язно поділився своїми напрацюваннями, які він довго і скрупульозно веде, використовуючи супутникові знімки. Я наклав його роботу на свою карту. 2/
@Playfra0 Міста Краматорської агломерації також прив'язані до низовин та оточені висотами, що робить критичним утримання підвищень перед ними включно з Часів Яр. Костянтинівка сьогодні виступає фактично воротами в цю агломерацію. 3/
Донбас 2026.
На початку чергової “літньої” кампанії на Донеччині та на порозі двох років постійної роботи на Покровському напрямку, не зайве подивитися в якій точці ми знаходимось. 1
Практично захопивши Покровськ і Мирноград, росіяни отримали зручну базу для організації подальшого наступу як на захід, так і на північ. Базу для пунктів управління, пілотів, РЕБ, логістики тощо. 2
Крім щільної житлової забудови та розблокування прямої дороги з Новогродівки у Мирноград, під контролем окупантів опинилися десятки промислових об’єктів з капітальною забудовою, бетонними укриттями. Шахти, заводи, штольні тощо. Про це я писав у попередньому тексті. 3
A short story about yet another one of the million factors (more precisely, a combination of several circumstances) that influence the fighting near Pokrovsk. It is also about how crucial it is to have the full range of weapons in the necessary quantities to solve all the problems that keep raining down on us. 1/
The russians’ heavy aerial bombs, missiles, and drones allow them to gradually erode the advantage we have while defending within large industrial facilities and dense urban areas—compared to an enemy that is often forced to advance, at best, through networks of tree lines and ravines. 2/
As soon as the enemy identifies the presence of infantry or UAV crews inside built-up areas, bombs immediately start flying there in such quantities as to either destroy us outright or make operations in those locations impossible, combined with efforts to cut off logistics. 3/
Будь які спроби аналізу бойової роботи незалежно від того працюєш ти в полі, в пункті управління за монітором чи інде в певному секторі, стикаються з тим, що люди виходять з власного досвіду та певних специфічних проблем свого сектора. Це призводить до того, що узагальнення самі по собі часто не працюють для інших ділянок фронту. 1
Ми завжди повинні критично підходити до того, що робимо, адже пошук ефективної тактики і технічних рішень має бути постійним процесом. Тож і сприйняття критичних зауважень має виходити з того, що ми з них можемо почерпнути. Також треба пам'ятати, що ми не живемо в ідеальному світі і які б не були геніальні ідеї щодо того як треба воювати, ми завжди стикаємося з "тертям", яке опускає нас на грішну землю. 2
Ознайомився з текстом O'Leary та ще декількох бійців, які останнім часом наробили багато шуму. На деякі з тез вчора відповідав Мадяр. В багатьох озвучених критичних зауваженнях є раціональне зерно, як і в подальшій дискусії про оптимізацію роботи з розподілом кадрів. Ось, що можу про все це сказати від себе. 3