Чи можна сказати, що цивільне населення США зробило 100% для перемоги у Другій світовій війні?
Давайте розглянемо, як війна вплинула на життя звичайних американців та їх побут🧵⤵️
Влада США ввела карткову систему на товари після атаки на Перл Харбор 7 грудня 1941 року. Після цього чашка кави стала розкішшю. Пиво в банках майже зникло, а собачий корм в консервах перестали виробляти взагалі, бо алюміній потрібен для озброєнь. Віскі став навіть більшим дефіцитом — алкоголь був потрібний для медицини та торпедного палива. Були введені обмеження на інше продовольство: м’ясо, олію, сир, масло, маргарин, всю заморожену або консервовану їжу, та багато іншого.
А домогосподаркам було наказано зберігати залишковий жир після приготування їжі та повертати його назад в магазини. Адже один фунт тваринного жиру містить достатньо гліцерину для того, щоб виробити динаміт у кількості достатній для підриву моста.
В 1940х роках тюбики для зубної пасти виробляли із металу, тому щоб купити нову пасту в магазині треба було віддати пустий (використаний) тюбик. В 1942 році компанії перестали виготовляти із металу офісні меблі, радіо, ТВ, холодильники, пилососи, пральні та швейні машини. Також ввели картки для додаткових категорій товарів: друкарські машинки, бензин, велосипеди, взуття із гуми, шовк, нейлон, моторне мастило, та інше.
Крім цього в США був дефіцит натуральної гуми для шин, через те, що японці швидко окупували південно-східну Азію — саме там росте каучук, необхідний для виробництва гуми. Через це були введення обмеження на бензин - логіка була така, що економія бензину також вбереже шини від швидкого зносу. Щоб отримати картку на бензин, американці повинні були довести свою потребу у пальному і те, що вони володіють не більше ніж 5 шинами. Всі шини зверх ліміту конфісковувалися державою через дефіцит гуми.
В 1942 році тимчасово заборонили продаж цивільних автомобілів, через що в авто дилерів залишилося 500 000 непроданих машин. Були також заборонені будь-які автогонки. В тому ж році автомобільні заводи перестали виготовляти цивільні автівки та перекваліфікувалися на виробництво танків, літаків, озброєння та інших воєнних товарів. У них тепер був лише один замовник і покупець - уряд Сполучених Штатів.
По всій країні також було введене обмеження швидкості для автомобілів до 35 миль на годину (56 км/год) щоб економити паливо та гуму на шинах. Ця необхідність була математично доведена: їзда зі швидкістю 56 км/год продовжувала життя шинам в 4 (!) рази в порівнянні зі швидкістю 105 км/год.
Бонусом ще хочу додати, як влада США транслювала все це в пропаганді. Ось декілька прикладів плакатів того часу.
«Зберігай жири із відходів для пороху»
«Віднеси жир до свого продавця м’яса»
«Коли ти їдеш сам, то ти їдеш з Гітлером!»
«Вступай в клуб спільних поїздок»
«Подорожувати? Не цього літа»
«Проводь відпустку вдома»
«Ти не даси моєму хлопцю шанс приїхати додому?»
«Не подорожуй — тільки в разі коли твоя поїздка допомагає виграти війну»
«Зберігай пшеницю і допомагай флоту»
«Їж менше хліба»
Share this Scrolly Tale with your friends.
A Scrolly Tale is a new way to read Twitter threads with a more visually immersive experience.
Discover more beautiful Scrolly Tales like this.