Пишу тред про ознаки проведення інформ. операцій. Коротко і без перегруза спробую перерахувати основні ознаки проведення атак.Проілюструю тред ефективним прикладом інформ протиборства від @AlexanderGrom та @myrotvorets_ Для замовлення пишіть Олександру в пп. Дякую за вашу роботу!
Попередній тред
Так-от. Ознаки, які дозволяють виявити проведення інформаційних операцій через засоби масової інформації і розпізнати посібників агресора можна поділити на організаційні та змістові (сенсові).
Так-от. Ознаки, які дозволяють виявити проведення інформаційних операцій через засоби масової інформації і розпізнати посібників агресора можна поділити на організаційні та змістові (сенсові).
До організаційних належать:
1)Масове залучення фахівців зі знанням мови держави що здійснює інформ агресію (журналістів, письменників, редакторів, телерадіоведучих...)
2)Зосередженість ЗМІ на забезпеченні власної інформаційної діяльності, а не на вирішенні репутаційних проблем
1)Масове залучення фахівців зі знанням мови держави що здійснює інформ агресію (журналістів, письменників, редакторів, телерадіоведучих...)
2)Зосередженість ЗМІ на забезпеченні власної інформаційної діяльності, а не на вирішенні репутаційних проблем
3)Наявність посилань у ЗМІ на джерела пов'язані з інформ службами держави агресора(прес-центри,періодичні видання,інтернет-сторінки...)
4)Наявність у структурі ЗМІ фахівців зі сфери піару, редакторів інформ служб, відомих телерадіоведучих... підконтрольних державі агресору
4)Наявність у структурі ЗМІ фахівців зі сфери піару, редакторів інформ служб, відомих телерадіоведучих... підконтрольних державі агресору
5)Залучення журнашлістів і працівників ЗМІ до участі в тренінгах, конференціях, фестивалях що проводяться за підтримки держави агресора 6)Отримання фінансової допомоги в обмін на замовну спрямованість матеріалів від осіб чи організацій пов'язаних з агресором
7)Наявність "темників" узгоджених з агресором – інформаційні повідомлення, які висвітлюються у ЗМІ, основні новини, порядок їх подання, змістові ознаки можуть співпадати з матеріалами ворожих ЗМІ 8)Синхронна з ворогом цензура окремих тем/осіб/посилань на невигідні ворогу ЗМІ тощо
9)Притримка до певного часу публікації не вигідної ворогу інфрмції.Відрізняється від пункту з "темниками" і цензурою тим що це вже є самоцензура 10)Акцентування уваги на конфліктних темах чи подіях.Фіксується шляхом порівняння кількості повторів цих же тем у різних інформ джерел.
11) Існування у ЗМІ рубрик аля “неудачнік года”, “разочарованіє года”, “ссора года”, поширення контенту з сайтів для “зливу” компромату/поширення чуток/сюди ж різні гороскопи, гадалки та інший фєтіш
Перелік можна доповнювати в коментарі. Можливо щось забув. Набагато більше можна помітити змістових ознак: "по сообщєніям нашего проінформірованного істочніка", “в кулуарах власті ходятъ сплєтні”, “істочнік, который пожелал остаться...”і ось це все. Далі буде...✏️
Отже.про змістові ознаки здійснення маніпулятивного інформ впливу.Основні методи такого впливу під час проведення інформ операцій це Переконання(звернене до критичного сприйняття дійсності об’єктом впливу)та Навіювання(спрямовується на суб’єктів,які некритично сприймають інф-цію)
Переконання має певні алгоритми 1)логіка має бути доступною для інтелекту об’єкта 2)переконання варто здійснювати,спираючись на факти,відомі об’єкту 3)інф-ція повинна містити узагальнювальні пропозиції 4)має містити логічно несуперечливі конструкти 5)відповідне емоц. забарвлення
Алгоритми Навіювання 1)цілеспрямованість і плановість застосування 2)конкретність визначення об’єкта (вплив на певні групи населення з урахуванням їхніх основних соціально-психологічних, національних й інших особливостей)
3)навіювання повинно спиратися на ефект сприйняття інформації об'єктом як інструкції до дії без її логічного аналізу 4)об’єкту необхідно дати інструкцію щодо його конкретних реакцій і вчинків, які відповідають меті впливу
Маніпулятивний інформ вплив має такі змістові ознаки:1)невизначеність,багатоваріантність та страх як загальний контекст інф-ції.Будь-яка особа психологічно прагне визначеності,конкретних цілей і безпеки.Камінь з варіантами вибору дороги пригрузив навіть епічних богатирів.
2)велика кількість повторів ключових слів,які визначають суть повідомлення й можуть прив’язувати текст до негативних штампів:фашизм,нацизм,корупція,зрада,біль,терор тощо. 3)"сенсації" штучного походження для розсіювання або відвертання уваги об'єкта
4)анонімність, використання псевдонімів авторами інформації: "істочнік, который пожелал остаться.." 5)посилання на інший ЗМІ,а не на першоджерело інформації: "как сообщает газета "Гордый дынырієц" у лынырийцев сегодня 10 200, 20 300"
6)використання покликань на думку авторитетів:"як доведено науковцями", "не відповідає світовим стандартам","експерти ФБР". посилання на авторитети використовується, коли треба без раціонального доведення підтвердити власну позицію
7)використання готових тверджень без аргументації:"Украина лишена вихода в мировую информацыонную среду", "у них всегда так...", "Украина отстает от развитых стран в развитии информ технологий на насколько столетій" і тому подібне
8)використання загальновживаних штампів: "лібєральний запад", "мировой терроризм", "права чєловєка", "олігархічєская сістема", "антісєміт", "бюрократ" тощо 9)надмірне оперування “ідеальними поняттями”: ррродіна, мір, равєнство, братство, аналоговнєт, совєцкій пломбір
10)невідповідність загального контексту інформ повідомлення задекларованій назві 11)уміщення неоднозначного факту, ефект якого намагаються пом’якшити, на загальному позитивному фоні матеріалу. Або ж навпаки: подання позитивного факту на загальному негативному тлі
12) викладення матеріалу у вигляді діалогу. читач-глядач-слухач виступає пасивним споживачем готових ідей від людей (або просто говорящих голов) які й беруть участь в обговоренні. у процесі споживач інформації підводиться до потрібного висновку. типовий метод політичних телешоу
13)велика кількість прикметників стосовно обсягу тексту. прикметники надають тексту емоційної забарвленості,тоді як новини повинні відображати факти,а не давати їм емоційну оцінку.сюди ж надмірне вкрстння метафор,гіпербол, порівнянь.це все свідчить про суб’єктивізм та емоційність
14)вживання дієслів на позначення розумової дії та її часових меж ("сосрєдоточтєсь", "прєдставьтє", "начнітє уже", "закончітє", "кажется", ... 15)постановка запитань, які поступово підводять читача-глядача-слухача до необхідної думки
16)використання псевдонаукових термінів (типу "коррєляция детермінірованних дефініций"). це призводить до втрати уваги чи навіть відлякування левової частки критично мислячої аудиторії 17)використання неологізмів (новояз): майданутиє, порохоботи, правосєк, соросята тощо
18)використання синонімів із потрібним контекстом. замість "війна" –"примус до миру", "миротворча операція", "умиротворення"; замість “блокада” – “ембарго”; замість “акції непокори”, “бунт” – “прояви протестів” тощо. і навпаки
19)невідповідність змісту (текст, звук) та відеоряду: повідомлення про діяльність радикальних (на думку лже-ЗМІ) політичних партій на фоні відео з усамою бен ладеном чи нацистських маршів нсдап
20)використання технічних прийомів зйомки: знизу,відомого як перспектива "жаби",згори-перспектива "пташиного польоту",розмите зображення тощо.таким чином можна викликати антипатію до об’єкта, чи створити враження слабкості, невпевненості
21)використання лише частини фактів із загального обсягу в потрібному контексті: -до президента приїхав односельчанин і розповів про негаразди. -президент видав указ про розпуск Верховної Ради. -президент прийняв рішення про розпуск ВР після розмови з селянином із с.Нью-Васюки...
...висновок: президент не лох і приймає рішення після консультацій з професіоналами-експертами.
Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватись у процесі подальших досліджень у сфері інформбезпеки. наявність лише однієї з ознак ще не підтверджує, що ми маємо справу з інформаційними спецопераціями, оцінюванню підлягає відповідність інф-ції відразу низці ознак
Об’єктивну оцінку ситуації на основі перелічених критеріїв може забезпечити або колектив фахівців-аналітиків або автоматичні методи контент-аналізу, які полягають в переведенні текстової/графічної інформації в кількісні показники та їх статистичне оброблення.
