Thread by @nichvydycia

побачила дуже дивний тейк, мовляв, чи варто феміністкам цікавитися видатними жінками з нашої історії, які не були феміністками, але реалізувалися у "типово жіночих" сферах

ну, як вам сказати
будь-яка жіноча діяльність, де жінка досягла успіху і реалізувалася — важлива

власне, немає значення, типово це жіноча сфера чи ні
для того, щоб бути щасливою і реалізованою особистістю, необов'язково хотіти стати космонавткою чи боксеркою, щоб "вийти з жіночої ролі"
будь-яка жіноча праця, творчість, здібності і успіх повинні цінуватися і схвалюватися

дивно, що таке питання взагалі стоїть, коли у нас за плечима тонна народного культурного надбання, створеного у злиднях і патріархальній культурі
жінками, у яких була дуже тяжка історична доля
з одного боку — патріархальне село, традиціоналізм, заскорублість

з іншого постійні війни, які забирали чоловіків і ламали устрій села, у якому у сім'ї все тримається на чоловікові
українки постійно тяжко працювали, дуже часто вивозили самостійно на собі сім'ю без чоловіка
ті ж самі українки транслювали патріархальні погляди

інші українки могли почуватися вільніше і протистояти цьому
українки страждали від домашнього насилля, від репродуктивних вимог, які необхідно було виконувати, щоб прожити і вивезти господарство
менше з тим, українки створили ту культуру, яку ми любимо дослідити і роздивитися

великий масив фольклору належить саме жінкам: пісні про весілля, заручини, про дівочу долю, яку віддають з рідного дому назавжди заміж, про одинокість і бідність, про свято, жнива і кохання, буквально про будь-яку тему
народний костюм з ніг до голови, що чоловічий, що жіночий

жінки вдягали свою сім'ю, годували її, співали про своє життя та життя жінок задовго до них, і це все не виходячи з типово жіночої ролі
тут питання про те, чи треба цінувати жіночу працю, якщо жінка не феміністка і борчиня, не стоїть в принципі, як мені здається

втім, у ситуації є і інша сторона поза історичним контекстом
якщо жінка не виходить з типово жіночих ролей і реалізуючись транслює стереотипи, ведучи бложик в інсті про мудру жінку і дихання маткою, це вже не те заняття, яке повинне схвалюватися і підноситися як жіноча реалізація

але, повертаючись до початкового питання: не цікавитися жінками, які писали любовні романи, готували і вишивали хрестиком, роблячи це досконало і стаючи видатними майстринями своєї справи, лише через те, що це "типові жіночі заняття" — мізогінія
принаймні, так це виглядає