Як все ідеально прописано в документах ООН, як все красиво виглядає в підсумках самітів. Відповідальність, зобов'язання попереджувати геноцид та етнічні чистки, зобов'язання інтервенції. Останнє не тільки тут, а ще й в CPPCG.
A/RES/60/1: a. 138; a. 139.
Чудово розписано те, як воно виглядає і певний механізм того, що станеться, якщо дії рф в Україні визнають геноцидом в матеріалі @TaraLaw27 для Time time.com/6262903/russia…. Трохи сіпається око від того, що про думку запитають в Amnesty International, а саме в Кривошеєва.
Типу, Кривошеєв, керівник відділу досліджень представництва Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії, каже, що поки "доказів недостатньо, аби назвати дії росії в Україні "злочином злочинів". Той самий Кривошеєв, який давав інтерв'ю Украина.ру.
В принципі не розумію, щоб шо його взагалі запитували. Сумніваюсь, щоб Амнесті приносила користь, якщо хтось має зворотню інфу - просвітить мене.
Але вертаючись до теми. Геноцид можемо назвати геноцидом тоді, коли перед усім є докази "наміру ЗНИЩИТИ певну групу".
Писав попередньо про кілька ознак геноциду, які розробляв Лемкін. Почитайте при нагоді про те, як саме ті чи інші ознаки виборювались, аби з'явитись в м. праві.
Натомість окрім отих п'яти ознак маємо іншу систему категорізації, модель Грегорі Стентона genocidewatch.com/tenstages
Грегорі Стентон - засновник Genocide Watch, який власне розробив академічний інструмент "Десять етапів геноциду". При цьому ці етапи не є лінійними, отож можуть відбуватися одночасно. Зупинити їх відповідно можна лише міжнародним втручанням (яке гарантовано тим, що писав вище).
Ось вам етапи, які Стентон представляє. Галочками зазначив те, що згідно з Genocide Watch відбувається в Україні вже (відповідно, що можна довести).
10 позиція до речі про відповідальність всіх росіян, адже вона про "заперечення злочину".
Окрім цих 10 стадій геноциду на Genocide Watch є ще один цікавий матеріал, 12 способів заперечення геноциду. Нижче буде український переклад, впевнений ви впізнаєте багатьох, хто цим займається і займався, в контексті Голодомору - геноциду.
Отож, 12 способів заперечити геноцид за Ізраїлем Чарні з «Шаблони для грубого заперечення відомого геноциду: Посібник» : 1. Ставте під сумнів і мінімізуйте статистику. 2. Нападайте на мотивацію тих, хто говорить правду.
⬇️⬇️⬇️
3. Стверджувати, що смерть була ненавмисною (пригадуєм контекст російського заперечення Голодомору, пригадуєм Дудя, який пиздів щось про "неврожай", ага) 4. Підкресліть незвичайність жертв. 5. Раціоналізувати смерті в результаті міжплемінних конфліктів
⬇️⬇️⬇️
6. Звинувачувати «непідконтрольні» сили у скоєнні вбивств (розповіді російських лібералів про якусь там різницю між ПВК Вагнер і звичайними російськими військовими).
⬇️⬇️⬇️
7. Уникайте протидії геноциду, яка може вийти за рамки «мирного процесу» (те, чим нас постійно лякають, мов не розшатуйте Перемовини, не говоріть мовою ненависті, не захищайтесь надто сильно, ніби головна мета це "мир", нєт войнє - все це частина заперечення геноциду).
8. Обґрунтуйте відмову протидії геноциду на користь поточних економічних інтересів. 9. Стверджувати, що жертви отримують хороше лікування
⬇️⬇️⬇️
10. Стверджуйте, що те, що відбувається, не підходить під визначення геноциду (передаєм привіт всім цим високоповажним інституціям, які понаприймали всі ці розумні конвенції, Amnesty International, російським лібералам і багатьом вестернам. Ось що вони роблять).
⬇️⬇️⬇️
Стосовно 10 пункту, всі хто роблять подібне, всі хто бояться чи не хочуть називати речі своїми іменами або не читали CPPCG, або свідомо займаються підміною понять. А йдеться мені про наступне: юридичне визнання геноциду юридично не вимагає прийняти заходи. Конвенція лише про...
...моральне зобов'язання. Решта моментів, як то в Статті VIII це є МОЖЛИВІ способи, але не обов'язкові. Конвенція скоріш про моральне зобов'язання запобігати геноциду. Іронічно доволі, судячи зі всього автори конвенції робили вигляд, що світ і люди в ньому кращі ніж є насправді.
11. Звинувачуйте жертв. 12. Скажіть, що мир і примирення важливіші, ніж звинувачення людей у геноциді,
Вище було посилання на цю статтю, раджу почитати й книгу, звідки взято цей фрагмент. Але загалом про що мені йдеться в цьому треді, вибачте якщо вийшло доволі сумбурно:
Існує не тільки CPPCG, A/RES/96-I, Article 6 Римського статуту МКС, існують інші акти, конвенції та правові документи, не тільки в площині ООН. І про те, що в Україні відбувається саме геноцид, із доказами, вочевидь говорим не тільки ми. І йдеться саме про докази.
І головне це те, що немає сумніву в геноцидному намірі росії, в mens rea злочину геноциду. І зараз ми бачимо насправді жахливу річ, яка нажаль не стається вперше: заперечення геноциду відбувається водночас з геноцидом і подається як "експертна думка", як "інший погляд".
Хоча звісно жодним чином подібні речі ніякими "іншими поглядами для об'єктивного дослідження ситуації" не є. Бо, повторюючись, напівтонів, коли йдеться про геноцид, не може бути. Існують чіткі механізми, визначення, етапування, категорії і процедури.
Ті, хто роблять подібне "розмиття", ті хто говорять про неоднозначність, про те, що геноцид це "надто сильний термін", в незалежності чи це якийсь експерт з PhD в Стенфорді, нікчемний російський ліберал, чи рандомний коричтувач в твітері - всі вони допомагають геноциду тривати.
387 день війни, рік геноциду, який російська федерація чинить в Україні.
Is russia committing genocide? Yes! According to @UN own definition.
Thread about genocide in Ukraine (1/25)
Genocide cannot be strong, weak or "halfway". It's not a literary term; it has specific characteristics. It either exists or it doesn't. It's happening in Ukraine. The word "genocide" shouldn't be used to reinforce smth.
(2/25)
russia is doing it right now. Rafał Lemkin did an incredible job to introduce this term for a reason. And the CPPCG, Article II, does not exist so that international bodies with the competence to investigate cases of genocide use half-tones in their rhetoric.
(3/25)
The definition of genocide, in the relevant convention, has appropriate definitions. Let's go through them with specific examples. Remember that genocide is ANY of these actions, and in Ukraine we have a full house, unfortunately. ohchr.org/en/instruments…
Істота вирішила, що має мозок. Істота вирішила, що вона розумніша за тих, хто збирає докази, хто допасовує їх під ознаки геноциду, хто бореться в правовій площині за таку юридичну кваліфікацію. Нічого дивного, просто поціновувач російських лібералів заперечує російські злочини🤡
Геноцид не може бути сильним, слабим чи «на половинку». Геноцид це не потужне слово для художніх текстів і не слово, яким щось треба підкріпити, аби воно мало більший окрас. Це конкретний термін, який має конкретні ознаки. Він або є або немає. В Україні він відбувається.
Його прямо зараз чинить росія. Рафал Лемкін не дарма провів неймовірну працю, аби цей термін впровадити. І CPPCG, стаття ІІ існує не для того, аби міжнародні інстанції, які мають компетенцію розслідувати випадки геноциду використовували напівтона в риториці.
росія має намір знищити українців? має. Повністю, не частково. Як національну групу. росія вбиває членів нашої групи, росія заподіює серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам групи, росія навмисно створює для групи таких умов життя, які розраховані…
Dear friends from Myanmar, please recommend books that one could read to better understand the context of the wars that have been going on since 1948.
I have encountered the problem that Western academics (as well as those in the country where I am now) generalise all the conflicts that have taken place in Myanmar since 1948 into one "Civil War".
And I think that this is wrong, because I see that what has happened in Myanmar since 1948 is not just "several stages", but different histories and different contexts.
Стало гірше від усвідомлення того, що не м'янмарські джерела зробили дослідження війни дуже складним, бо ніхто вочевидь не їбе термінологію. ТИПУ, ПОВ: в країні з 1948 року триває нев'їбенна кількість кількарівневих конфліктів між тупо усіма, назвем це все громадянською війною
і зробим вигляд що це все є частиною одного й того самого процесу і взагалі це все одна й та сама війна.
Так, активні бойові дії в країні тривають з 1948 року, але це РІЗНІ контексти, в кожного витку свої причини, так вони пов'язані, але чи доречно це все разом називати...
Микола Тищенко довбойоб і ігнорант. Те що він є народним депутатом, має якусь функцію - непорозуміння, яке мають усунути. Але в цій історії мені особисто хотілось б підняти контекст, про який в нашому інформаційному полі мало згадують, а саме Таїланд #whatshappeninginthailand
Зараз Таїланд - одна з найважливіших тем для активістів #MilkTeaAlliance. Причина - протести, які тривають там з 2020, коли люд вийшли на вулиці, спочатку проти уряду Праюта Чан-Оча, а потім і взагалі з вимогами реформування тайської монархії. Причини наступні:
Розширення королівської влади, спад демократичності і економіки після перевороту 2014, розпуск продемократичної партії, зникнення і загибель політичних активістів, дискримінація ЛГБТК, корупція, загальна атмосфера авторитаризму в країні. На протестному арті власне їх прем'єр.