Чи можна сказати, що цивільне населення США зробило 100% для перемоги у Другій світовій війні?
Давайте розглянемо, як війна вплинула на життя звичайних американців та їх побут🧵⤵️
Влада США ввела карткову систему на товари після атаки на Перл Харбор 7 грудня 1941 року. Після цього чашка кави стала розкішшю. Пиво в банках майже зникло, а собачий корм в консервах перестали виробляти взагалі, бо алюміній потрібен для озброєнь. Віскі став навіть більшим дефіцитом — алкоголь був потрібний для медицини та торпедного палива. Були введені обмеження на інше продовольство: м’ясо, олію, сир, масло, маргарин, всю заморожену або консервовану їжу, та багато іншого.
А домогосподаркам було наказано зберігати залишковий жир після приготування їжі та повертати його назад в магазини. Адже один фунт тваринного жиру містить достатньо гліцерину для того, щоб виробити динаміт у кількості достатній для підриву моста.
В 1940х роках тюбики для зубної пасти виробляли із металу, тому щоб купити нову пасту в магазині треба було віддати пустий (використаний) тюбик. В 1942 році компанії перестали виготовляти із металу офісні меблі, радіо, ТВ, холодильники, пилососи, пральні та швейні машини. Також ввели картки для додаткових категорій товарів: друкарські машинки, бензин, велосипеди, взуття із гуми, шовк, нейлон, моторне мастило, та інше.
Крім цього в США був дефіцит натуральної гуми для шин, через те, що японці швидко окупували південно-східну Азію — саме там росте каучук, необхідний для виробництва гуми. Через це були введення обмеження на бензин - логіка була така, що економія бензину також вбереже шини від швидкого зносу. Щоб отримати картку на бензин, американці повинні були довести свою потребу у пальному і те, що вони володіють не більше ніж 5 шинами. Всі шини зверх ліміту конфісковувалися державою через дефіцит гуми.
В 1942 році тимчасово заборонили продаж цивільних автомобілів, через що в авто дилерів залишилося 500 000 непроданих машин. Були також заборонені будь-які автогонки. В тому ж році автомобільні заводи перестали виготовляти цивільні автівки та перекваліфікувалися на виробництво танків, літаків, озброєння та інших воєнних товарів. У них тепер був лише один замовник і покупець - уряд Сполучених Штатів.
По всій країні також було введене обмеження швидкості для автомобілів до 35 миль на годину (56 км/год) щоб економити паливо та гуму на шинах. Ця необхідність була математично доведена: їзда зі швидкістю 56 км/год продовжувала життя шинам в 4 (!) рази в порівнянні зі швидкістю 105 км/год.
Бонусом ще хочу додати, як влада США транслювала все це в пропаганді. Ось декілька прикладів плакатів того часу.
«Зберігай жири із відходів для пороху»
«Віднеси жир до свого продавця м’яса»
«Коли ти їдеш сам, то ти їдеш з Гітлером!»
«Вступай в клуб спільних поїздок»
«Подорожувати? Не цього літа»
«Проводь відпустку вдома»
«Ти не даси моєму хлопцю шанс приїхати додому?»
«Не подорожуй — тільки в разі коли твоя поїздка допомагає виграти війну»
«Зберігай пшеницю і допомагай флоту»
«Їж менше хліба»
• • •
Missing some Tweet in this thread? You can try to
force a refresh
Який вплив мала осіння погода на німецький наступ 1941 року та як Вермахт з цим справлявся?
Тред із рідкісними фото 🧵⤵️
У жовтні 1941 року в СРСР почалися дощі. Всього декілька годин опадів перетворювали типову радянську дорогу в багно. Після чотирьох годин дощу така дорога перетворювалася на непрохідне болото, яке паралізувало цілі колони колісного транспорту, і навіть танки.
Німці розказували, що інколи багнюка засмоктувала взуття і солдати залишалися босими.
Також необхідно зазначити, що в СРСР на початку 1940х років в цілому було дуже мало асфальтованих доріг, які придатні до використання в будь-яку пору року. А ті що були, часто не витримували навантаження військової техніки та швидко руйнувались.
Принципи БЗВП у Вермахті під час Другої світової війни.
В 1943 році німецьке командування переглянуло базове навчання солдатів на основі нових реалій війни та накопиченого досвіду. Необхідно було скоротити терміни навчання та максимально підвищити ефективність процесу.
До вашої уваги огляд найцікавіших пунктів із директиви генерала танкових військ Гейра фон Швеппенбурга щодо тренування новобранців🧵⤵️
Наш девіз: у навчання повинні бути включені тільки ті теми, що необхідні для виживання солдата у війні. Виховайте піхотинця — все інше не має значення.
Весь період тренувань повинен бути організований таким чином, як це зробив би бізнесмен з фінансовим та управлінським досвідом. Ціль тренувань рекрутів полягає в тому, щоб виховати незалежно мислячого бійця, який навчений діяти як мисливець.
Ви помічали, що у багатьох німецьких офіцерів часів 2-ї світової війни присутні шрами на обличчі?
В цьому треді я розкажу історію цього феномену🧵⤵️
Представники вищого класу в Німеччині та Австрії XIX-XX сторіччя часто займалися академічним фехтуванням. Вони організовували дуелі між студентськими спілками різних університетів. Шрами після таких дуелей ставали відзнакою і предметом гордості.
Саме тому шрами ніколи не зашивали і не лікували — це був символ хоробрості і звитяги. Не дивно, що хлопці з такими шрамами часто ставали офіцерами, адже вони мали хорошу освіту і загалом в Німеччині тих років бути військовим це була престижна професія.
Німецька армія в 1941 році була найкращою у світі. Ось один із прикладів, як німці блиcкуче розв’язали складну логістичну проблему, щоб забезпечити стабільне постачання 6-ї армії озброєнням, пальним, боєприпасами та продовольством🧵⤵️
Контекст ситуації: зимою 1941–42 років гостро стояла проблема забезпечення 6-ї армії, яка тримала ділянку фронту від Харкова до Курська. Через кліматичні умови, вантажівки не могли в повному обсязі забезпечити підвоз БК, пального, і т.п., тому ситуація невдовзі стала критичною. Логістика ускладнювалася також тим, що перед тим як відійти, радянська армія знищила всі мости через Дніпро.
Крім цього, на лівобережжі України на той момент було дуже мало вагонів і локомотивів, які підходять для радянських колій (вони ширші за європейські). Таких вагонів і локомотивів було вдосталь на правобережжі, проте їх неможливо було переправити на правий берег через відсутність будь-якого залізничного сполучення. Треба було терміново щось придумати.
Після консультацій з місцевим населенням німецьке командування прийняло рішення побудувати тимчасову залізницю через Дніпро прямо на льодовій поверхні (використовуючи її як міст). Проект був дуже ризикований (уявіть на хвилинку вагу колій + вантажених вагонів), і цивільні інженерні фірми із Німеччини відмовилися за нього братися. Армійські спеціалісти не відмовили.
Друга світова війна. Огляд посібника Вермахта по війні в зимових умовах від 1942 року. Тред 🧵
Для початку нагадаю контекст. В 1941 році була зафіксована екстремально холодна зима (до -30), яка почалася аномально рано. Вермахт не був підготовлений до зими, адже командування не розраховувало, що війна затягнеться так довго. Не було зимових речей, взуття, предметів побуту, лубрикантів для техніки, і тп. Страждання і втрати від обморожень були зимою 1941/1942 були величезні.
Через це першу зиму солдати змушені були вдаватися до різноманітних лайфхаків, щоб вижити і продовжувати виконувати завдання. Наприклад, змащували зброю олією (на відміну від стандартного німецького мастила вона не замерзає). Щоб завести техніку, необхідно було розводити невеликі багаття під радіаторами. Або заводити техніку кожні декілька годин, щоб не допустити замерзання і тримати її в бойовії готовності.