господи, яке я мала щастя народитись й вирости в незалежній Україні. дуже шкода цих дітей, особливо хлопця якого вдягнули в форму. дуже сподіваюсь, що він уникне фронту чи одразу зможе здатись, просто пизда
таааа, все всюди безкоштовно + гроші падають зі стелі. світ відкрився нарешті, раніше жила за залізною завісою. насолоджуюсь чудовими музейними колекціями, щодня в новій країні. використовую для цього безкоштовний гуманітарний телепорт
💅🏼 ваша (розоволоса) дитина
це я не жалітись на біженську долю, бо бабло / бюрократія / пошуки житла — то таке, дрібниці порівняно з жахами геноциду. але ну блять, чому люди думають, що тобі якось голову відбиває закордоном і ти раптом забуваєш про війну?
Aug 8, 2022 • 6 tweets • 2 min read
шакалячий експрес, є завданнячко. з Німеччини важко випизджувати людей, але вірю, що можна зробити її життя веселішим. цікаво, вона працює десь чи навчається? (ну виглядає, звісно, шо працює все ще за рублі)
а, це оця тварина. дуже не вистачає статті просто з прикладами таких кейсів в різних країнах і лобіюванням візабану для русні. тому давайте перекладати та накручувати англомовних союзників
стільки подій, контекстів, особистостей, фейлів, скандалів, таймлайнів, явищ, мемів, контенту — це пройшло півроку, а БУДЕ БІЛЬШЕ
я таке не вмію, але якби хтось зараз робив неформальну воєнну українську вікі, то це допомогло би не розгубити весь цей масив з часом
зрозуміло, що сам перебіг подій і військові злочини офіційно фіксуються та осідають, але ви розумієте про який я бік: хочеться закарбувати і легендарні збори, і швайнокарасів з НАФО, і творчість, і всіх обісраних дурачків. дуже боюсь забуття
